Чи призведуть черги за бензином до повалення Путіна – швейцарська NZZ
Neue Zürcher Zeitung пише, що черги та паливна криза у Росії нагадують про 1917 рік, коли Російська імперія розвалилася та впала у громадянську війну.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung пише, що сьогоднішні черги за бензином у Росії викликають історичні порівняння з 1917 роком, коли хлібні черги у Петрограді були одним із детонаторів краху Російської імперії, розвалу країни та початку першої громадянської війни у Росії.
Тоді країна, виснажена тривалою Першою світовою війною, впала у хаос із зреченням царя Миколи II, хоча сьогодні путінська Росія набагато жорсткіша, закритіша та краще контролюється силовими структурами, ніж пізня царська монархія.
Видання описує чергу біля заправки "Лукойл" у Чебоксарах: близько 7 вечора вона розтягнулася більш ніж на 500 метрів. Люди сиділи у машинах, майже не спілкувалися та чекали на бензин. Один із водіїв після 80 хвилин очікування пожартував: "Беріть бензин преміум класу! Він ще чистий".
Навіть у російській глибинці, зазначає NZZ, вже не довіряють неякісному вітчизняному паливу, що вбиває двигуни авто.
Черги у Росії мають довгу політичну історію. У СРСР люди стояли за ковбасою, побутовими товарами та книгами, та саме у чергах народжувалися чутки, жарти та недовіра до системи. Але найнебезпечніший приклад — лютий 1917 року, коли голодні черги за хлібом у Петрограді переросли у протести, зіткнення з поліцією та армією, а потім у зречення Миколи II.
NZZ порівнює війну Путіна проти України з Першою світовою: це теж війна на виснаження без очевидної життєвої необхідності для країни. Але політичні умови сьогодні зовсім інші. У 1917 року у Росії існувала Державна Дума з ліберальною опозицією, марксистами та промисловцями, які відкрито обговорювали помилки царя. Навіть частина еліти та родичів Миколи II говорили про необхідність конституційної монархії.
За Путіна така ситуація майже неможлива. Царська охорона налічувала менше 2 тисяч офіцерів і до 20 тисяч інформаторів. Сьогодні, за західним оцінюванням, тільки у ФСБ і ФСО працюють сотні тисяч людей, а цифровий контроль, смартфони, провайдери та мільйони камер роблять державу значно щільнішою та репресивнішою.
Є й військова відмінність. У 1917 році мільйони солдатів проходили через великі міста, госпіталі та гарнізони, а втомлені від війни частини могли бути силою повстання. Наразі російські військові, які беруть участь у війні проти України, з'являються всередині країни розрізнено: у відпустках, після поранень чи демобілізації. Вони не утворюють великої організованої сили, здатної швидко змінити політичну ситуацію, тому черги за бензином самі собою навряд чи призведуть до сценарію 1917 року, вважають оглядачі. Але вони є небезпечними для Кремля в іншому сенсі: паливна криза руйнує відчуття нормальності. Війна перестає бути телевізійною картинкою та приходить до людей через порожні АЗС, поганий бензин, втрачений час і побутову агресію.
Це не революція завтра, але це ерозія довіри до системи, яка обіцяла стабільність в обмін на мовчання.
Раніше Dialog.UA повідомляв, що влада РФ вперше публічно визнала паливну кризу у країні.
Цього тижня також стало відомо, що у Росії запровадили повну заборону на експорт дизпалива та розпочинають імпорт нафтопродуктів.
