Путін відступає під тиском і вимагає більшого за слабкості: чому мирний план США приречений

Володимир Путін живе за принципами двору: якщо ви тиснете, він відповзає; якщо показуєте слабину, він бажатиме більшого.

Газета The Washington Post опублікувала матеріал про те, що США та Європа готують певний план завершення війни, який передбачає замороження фронту. Там купа нісенітниць і порожніх слів, а також знову марення про гарантії безпеки Україні у дусі 5-ї статті НАТО тощо.

Про це пише офіцер армії Ізраїлю, військовий оглядач Ігаль Левін, повідомляє Dialog.UA.

Якщо відкинути всю зайву інформацію, головне там таке: зазначається, мовляв, РФ має погодитися на припинення вогню за нинішньою лінією зіткнення. Очевидно, що Путін не згоден на це, причому це навіть не спекуляції - про це заявляють як сам Путін, так і той самий Лавров.

Щодо реальних гарантій безпеки, то завжди й усюди для будь-якої держави гарантіями безпеки можуть бути або членство в оборонному альянсі (або перебування під чиїмось протекторатом), або власна армія.

Наприклад, Ісландія: у неї немає армії, взагалі ніякої, але зате вона є членом НАТО, й Альянс гарантує її безпеку. Сюди ж належать і всілякі інші зовсім дрібні острівні держави, які, як правило, користуються протекцією таких країн, як Велика Британія та Франція тощо.

Україна не входить до жодного альянсу, союзників із зобов’язаннями щодо оборони у неї теж немає, вона також не є маленьким островом під чиєюсь протекцією. Брати її до альянсу чи у союзники з оборонними зобов’язаннями теж ніхто не поспішає, принаймні на сьогодні інформації про це немає.

З цього випливає, що єдиним, і я повторю це, єдиним видом гарантій безпеки може бути лише її армія, отже все, що послаблює її армію, наприклад, відсутність попередження про ракетні удари ворога, як про це сьогодні заявив Зеленський, є послабленням її безпеки.

Тобто плани США та Європи щодо завершення війни за умови, що Путін не планує зупинятися, є не більше ніж евфемізмом.

Там уже Reuters написало, що, мовляв, на думку американської адміністрації, угода щодо дизельного палива може допомогти зробити Москву поступливішою та відновити тристоронні переговори. Важко уявити більш феєричну нісенітницю, бо Путін живе за принципами двору: якщо ти тиснеш, він відповзає; якщо показуєш слабкість, він захоче більшого.

Очевидно, Трамп і його адміністрація це чудово розуміють і також чудово розуміють, що надають Путіну велику послугу та допомогу.

Україна це теж все розуміє та продовжуватиме боротися і надалі просто тому, що у неї немає вибору, але ось такі евфемізми вкрай дратують і явно не несуть жодного конструктиву.

Усім було б набагато простіше, якби все було сказано прямо.

Мовляв, нам потрібна Росія, те, що з нею відбувається, - це катастрофа, ми витягуємо її з її ж (поганого становища - ред.), хоч і розуміємо, що теж у ньому обмазуємося, але нам це нормально, оскільки це наша усвідомлена стратегія та наш план.

У підсумку спадщина Трампа, ця горезвісна, прости Господи, Legacy, - це буде не велика Америка, а Америка, заплямована кривавим російським (екскрементом - ред.).

Раніше Dialog.UA повідомляв, що Трамп відкрито перейшов до тактики примусу України до капітуляції.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.