Григорій Козловський: Україна йде єдиним фронтом з Європою

У 2017 році Україна отримала безвізовий режим з країнами Євросоюзу, і це була справді фантастична подія загальнонаціонального масштабу.

. І справа не лише у зручності поїздок. Головне, що ЄС надав Україні чіткий сигнал, що розглядає нас як повноцінного партнера, з яким можна і треба мати справу.

Лише за останній рік ми отримала ще кілька так званих «безвізів», які роблять нас повноцінною частиною європейської спільноти. Це той випадок, коли війна стала додатковим стимулом для Європи, щоб наблизити інтеграцію України до своїх систем у різних сферах. Йдеться, зокрема, про енергетичний безвіз, скасування квот та мит на експорт української продукції, транспортний, митний, а згодом – отримаємо «цифровий» та «роумінговий». Дозволю собі зупинитися коротко на кожному з них.

Можливість відмовитися від ресурсів окупанта

Незадовго до початку війни Україна отримала енергетичний безвіз, синхронізувавши свої системи з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Іншими словами, Україна стала частиною енергетичної системи цілого континенту.

Це дає нам нові перспективи з кількох причин – зокрема, балансування енергосистеми, збільшення потужності сонячних та вітрових електростанцій, об’єднання ринків електроенергії, а головне – дозволяє відмовитися від енергоресурсів з росії та білорусі. Розширення ринку електроенергії, можливість вільної торгівлі з Європою дозволить уникнути дефіциту електроенергії та значних цінових стрибків.

Покращення логістики та допомога бізнесу

Наприкінці червня Україна стала ще ближчою до Європи – отримала так званий «транспортний безвіз». Це стало святом для наших автоперевізників, яким завдяки цій угоді скасовуються дозволи для в’їзду до ЄС. Перемовини щодо цього йшли рік, і, не виключаю, також прискорилися після російського вторгнення.

Раніше перевізники з України могли працювати у Європі винятково після отримання міжнародного дозволу. Кількість цих дозволів була обмеженою, що створювало великі проблеми для бізнесу. Адже обсяг товарообороту між Україною та ЄС з 2014 року зріс на 42%. До речі, кількість дозволів для перевізників, яка була явно недостатньою, викликала у різний час певні непорозуміння між Україною та Польщею. Після ліквідації дозвільної системи можна очікувати не лише нарощування торгівлі з Євросоюзом, але й покращення логістики в умовах воєнного стану.

Важливою частиною транспортної лібералізації є визнання українських водійських посвідчень у країнах Європейського Союзу – тепер не потрібно їх змінювати або складати додаткові іспити. У деяких країнах ми і раніше могли їздити за українськими правами, але у певних державах існували обмеження. Тепер вони зняті.

Менше бюрократії, більше можливостей

З 1 жовтня запрацював «митний» безвіз – набули чинності положення Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Для українського бізнесу це означає, що відкрилась можливість міжнародного переміщення товарів з 35 іншими країнами-учасницями за одним транзитним документом.

Головні переваги митного безвізу – покращення логістики та підвищення конкурентоспроможності українських товарів в Європі. Крім того, можливість оформляти вантажі за єдиним документом – це колосальна економія часу, коштів та нервів.

Впровадження цієї системи напевно призведе до пожвавлення торгівлі між Україною, Євросоюзом і його партнерами і дозволить ще більше поглибити економічну інтеграцію з Європою за іншими напрямами.

Українську якість підтвердять у Європі

Наступний крок, який наблизить Україну до Європи – отримання так званого «промислового» безвізу. Наразі на завершальному етапі перебувають перемовини щодо укладання угоди АСАА – тобто визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейської. Це може статися 2023 року і дозволить українським промисловцям отримувати необхідні сертифікати в Україні замість звернення до офіційного представника – резидента Євросоюзу, який має право отримати такий документ. Наразі йдеться про три сектори, на які розповсюджуватиметься АСАА – низьковольтне електрообладнання, електромагнітна сумісність обладнання та машини. Згодом має бути поширена на інші промислові товари.

Цифрова інтеграція з ЄС

Цифровий безвіз – це ще один проект, над яким активно працює українська влада. В разі його реалізації Україна отримає до 3,5 мільярдів доларів у товарах.

Наразі робота триває: затверджено 4 законопроекти про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, мета яких — приєднання України до Єдиного цифрового ринку ЄС. У практичній площині це означає знесення усіх бар’єрів для електронної торгівлі між Україною та Європою або можливість використовувати електронний цифровий підпис у зовнішньоекономічній діяльності.

Єдиний мобільний простір

І, нарешті, ще одна царина, в якій ми інтегруємося до Європи – приєднання до зони роумінгу ЄС. Ще у квітні оператори мобільного зв’язку з країн ЄС та України підписали спільну заяву, якою засвідчують наміри співпрацювати задля забезпечення доступного або й безкоштовного роумінгу між Євросоюзом та Україною. Завдяки цьому рішенню українці, які перебувають у країнах Євросоюзу, зможуть користуватися послугами мобільного зв’язку і не переплачувати за дзвінки рідним та друзям в Україні. Те ж саме стосується і українців, які телефонуватимуть близьким до європейських держав.

Те, що здавалося неможливим ще кілька років тому, тепер стає реальністю, причому набагато швидше, ніж можна було собі уявити. Всі ці кроки спрямовані на одне – повноцінний вступ України до Європейського Союзу, якого, переконаний, вона заслуговує.

Все частіше ми чуємо від українських посадовців, що Україна повинна стати членом Європейського союзу, причому в осяжній перспективі – до кінця 2024 року. Судячи з темпів отримання Україною «безвізів», які лібералізують стосунки між нашою державою та європейськими країнами, ця перспектива виглядає цілком реальною.

Григорій Козловський, бізнесмен, президент ФК «Рух».