NYT: союз Ердогана та Путіна розпався, Туреччина робить ставку на Україну
Партнерство Ердогана та Путіна на Близькому Сході розпадається, а Туреччина допомагає Україні захопити місце Росії у регіоні.
The New York Times пише, що несподіване партнерство Ердогана та Путіна на Близькому Сході добігає кінця. За оцінюванням експертів, Туреччина більше не балансує між Москвою та НАТО так, як раніше, а ослаблення Росії відкриває нові можливості для України.
Ердоган допомагає Україні вийти на Близький Схід саме у той момент, коли здатність Путіна проектувати глобальну силу помітно знижується. Росія втрачає вплив там, де раніше вважала себе ключовим гравцем, а Україна отримує нові зв'язки, союзників і потенційні джерела доходів.
Перелом у відносинах РФ і Анкари настав після падіння режиму Асада наприкінці 2024 року. Росія, яка застрягла у війні проти України, не змогла захистити свого сирійського союзника. Москва тепер змушена домовлятися із новим сирійським керівництвом, у складі якого є сили, які вона роками бомбила.
Туреччина, навпаки, здобула шанс бути головним зовнішнім гравцем у Сирії.
Для України це відчиняє нове вікно можливостей. У квітні Володимир Зеленський на турецькому державному літаку вперше відвідав Сирію, де зустрівся з тимчасовим лідером Ахмедом аль-Шараа та головою МЗС Туреччини. На переговорах обговорювали військову й енергетичну співпрацю.
Туреччина допомагає реформувати сирійську армію та виводити її зі старої радянської моделі. Україна у цій схемі може запропонувати власний досвід сучасної війни: виробництво озброєнь, застосування дронів, ППО і адаптацію армії до бойових дій проти більшого супротивника.
NYT також зазначає, що Україна використовує ситуацію на Близькому Сході після війни США й Ізраїлю з Іраном.
Коли Іран застосовував дрони Shahed-136 проти сусідніх країн, Київ запропонував Катару, Саудівській Аравії та ОАЕ свій досвід боротьби з такими безпілотниками — тими самими, якими Росія атакує Україну.
Для Туреччини посилення України на Близькому Сході вигідне: Анкара має міцні військові зв'язки з країнами Перської затоки та може розширити свій вплив через українські технології та бойовий досвід.
Для Росії це ще одна втрата: Москва роками будувала стосунки з монархіями Затоки, але тепер її позиції слабшають.
До цього Dialog.UA повідомляв, що у Туреччині почали відмовлятися від нафти з РФ.
При цьому Росія, за даними експертів, вже досягла експортної стелі.
