The Economist: Україна має нову тактику атак у тилу Росії, удари йдуть у два етапи
Реальні масштаби українських ударів по російських стратегічних об'єктах можуть бути у рази вищими за офіційну статистику.
The Economist пише, що українська кампанія ударів у глиб Росії є набагато масштабнішою та точнішою: Київ не просто б'є частіше, а все частіше повертається до тих самих критичних об'єктів, не даючи Росії швидко відновити нафтову інфраструктуру.
За даними ACLED, з 2022 до кінця 2024 року Україна завдала 335 ударів по цілях на відстані не менше 100 км від російського кордону. Тільки у 2025 році таких ударів було вже 658 - майже вдвічі більше, ніж за попередні три роки взяті разом. За нинішніх темпів у 2026 році кількість ударів може перевищити 800.
Але The Economist вважає, що реальна статистика ще вища. Журнал побудував власну модель на основі супутникових даних NASA про пожежі, інформацію про перебої Інтернету поряд зі стратегічними об'єктами й інші ознаки атак. За цією моделлю, у 2025 році українських ударів могло бути приблизно втричі більше, ніж фіксує ACLED.
Головна зміна - повторні удари по тих самих об'єктах.
Така тактика б'є по Росії у два етапи. Спочатку вона зриває швидке відновлення: як тільки об'єкт частково ремонтують чи гасять пожежі, Україна завдає нового удару. Прикладом The Economist називає Туапсе, де після ліквідації наслідків був новий удар і розлив нафти.
Це змушує Росію витрачати гроші не на війну та не на громадянську економіку, а на постійний ремонт, відновлення й аварійні роботи, тобто кожен новий удар працює не лише як руйнування об'єкта, а й як довгострокове фінансове навантаження.
Другий удар ще болючіший. Україна все частіше атакує не просто НПЗ як майданчики, а найскладніші та найдорожчі частини заводів, так звані вторинні установки. Саме вони перетворюють базове паливо на цінніші продукти: бензин, дизель й інші нафтопродукти.
Іншими словами, Україна б'є не лише по обсягу російської переробки, а по її якості та прибутковості. Пошкодити такі установки легше, ніж швидко замінити: це складне обладнання, ремонт якого потребує часу, грошей, технологій і комплектувальних.
The Economist також вказує на зростання розриву між тим, скільки Росія могла б заробляти на нафті за поточних світових цін і скільки вона отримує фактично. За розрахунками журналу, з червня по грудень 2025 року доходи Москви від експорту викопного палива були на 12% нижчими за очікуваний рівень, а у перші чотири місяці 2026 року - вже на 34% нижчі.
Раніше стало відомо, що Росія після ударів українських дронів знижує експорт нафти.
Нагадаємо, Діалог.UA також показав, як у Новоросійську горить найбільша нафтобаза Кавказу.
