"Значно зросте": РФ переходить до тотальної повітряної війни – в Україні шукають нову стратегію

З початку року російська агресія перейшла на принцип масового використання повітряних засобів – українська система ППО стикається з перевантаженням.

З початку року Росія посилила повітряну агресію проти України, зробивши ставку на масове застосування безпілотників і ракет. Українська система ППО стикається з перевантаженням не через складність цілей, а через їхню кількість, що стрімко зростає. З кожним днем атаки стають інтенсивнішими, та, незважаючи на високу ефективність перехоплення, частина дронів і ракет все ж таки проривається та завдає відчутної шкоди. Про це повідомляє The Economist.

Головною загрозою для української протиповітряної оборони стає не технологічність російських дронів, а їхній безперервний потік. Як зазначають військові експерти, раніше наліт із 30 безпілотників Shahed за одну ніч вважався винятковим – тепер це лише епізод.

Вночі 25 травня Росія провела одну з наймасштабніших атак за всю війну, випустивши українськими містами 298 ударних дронів і 69 ракет. Це може бути рекорд за кількістю запущених цілей за один день. Повітряна оборона України продовжує діяти, але боєприпаси до систем ППО, особливо PAC-3, стрімко закінчуються.

За даними української військової розвідки, Росія виробляла близько 300 дронів Shahed на місяць у 2023 році. Зараз стільки ж випускається менш як за три дні. І це лише початок. Спецслужби України мають у своєму розпорядженні документи, згідно з якими Москва планує наростити виробництво до 500 дронів на добу. Це відкриває можливість атак роями кількістю до 1000 одиниць.

Український авіаційний експерт Костянтин Криволап вважає такі цифри, можливо, завищеними, але визнає: "Зрозуміло одне: кількість значно зросте". За його словами, перевантаження системи ППО — це стратегія, на яку робить ставку Кремль, оскільки навіть високоефективна оборона не може нескінченно збивати сотні цілей щодня.

У цьому російські дрони стають дедалі стійкішими до радіоелектронної боротьби, та навіть отримують елементи керування з урахуванням штучного інтелекту, що робить їх значно складнішими для перехоплення. Деякі модифікації використовували українські мобільні мережі для навігації, уникаючи стандартних засобів придушення GPS.

На цьому фоні Україна продовжує просити західних партнерів щодо постачання додаткових батарей Patriot і ракет "PAC-3". Президент Володимир Зеленський наголошував, що країні потрібно як мінімум ще десять таких комплексів, щоб протистояти збільшуваній балістичній загрозі та лавині безпілотників.

Тим часом система ППО змушена розподіляти ресурси за пріоритетами: захищаючи критичну інфраструктуру та столицю, Київ може залишити менш захищеними інші регіони країни. І хоча, за словами військових, до 95% цілей збиваються, 5%, що залишилися, все частіше завдають хворобливих ударів по містах і промисловості.

Як підкреслює Криволап, Україні доведеться шукати комбіновану стратегію: не лише оборонятися, а й завдавати попереджувальних ударів по російським складам, заводам і пусковим комплексам: "Ми маємо діяти активно, знищувати ворожі пускові установки та склади ще до запуску ракет".

Навіть якщо фронт вдасться стабілізувати, повітряні удари з боку Росії лише посилюватимуться. Україна готується до гіршого сценарію за обмеженої підтримки, з мінімальними ресурсами та противником, який нарощує удари швидше, ніж Захід встигає реагувати.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що Росія знову завдала масованої атаки дронами та ракетами на Київ і населені пункти області — з'явилися перші кадри руйнувань.

Також, нагадаємо, впливовий конгресмен-республіканець заявив, що мирні переговори з Кремлем не впливають на ситуацію та закликав озброїти Україну до зубів.

Автор: Светлана Романенко