​Глава Fire Point Штілерман: "США вп'яте намагаються врятувати Російську імперію"

Денис Штілерман вважає, що Сполучені Штати за останнє століття з невеликим неодноразово могли покінчити з російським імперіалізмом, але не зробили цього.

Глава української збройової компанії Fire Point Денис Штілерман, коментуючи останні кроки адміністрації Дональда Трампа щодо України, пов'язані з введенням обмежень на використання українськими військовими Starlink і ненаданням інформації, яка попереджає про російські ракетні пуски, вважає, що в даний час Сполучені Штати "вп'яте намагаються врятувати Російську імперію".

Про це він написав на своїй сторінці у X.

Штілерман зазначає, що за останнє століття з невеликим США неодноразово надавалися шанси назавжди покінчити з російським імперіалізмом, але вони не користувалися ним.

1919 рік

Перший шанс з'явився в 1919 році, коли Вільям Булліт привіз із Петрограда пропозицію Леніна про припинення вогню та фіксацію кордонів у їхньому тодішньому стані. Фактично йшлося про поділ Росії на п'ять чи більше суверенних держав.

"Вудро Вільсон чомусь не знайшов часу навіть відповісти на цю пропозицію. Більше того, відомі "Чотирнадцять пунктів Вільсона", в яких він виклав своє бачення міжнародного устрою після Першої світової війни, незважаючи на всі обіцянки, так і не було втілено в життя.

Вже тоді було зрозуміло, що умови Версальського мирного договору підштовхнуть Німеччину та Росію в обійми один одного, а нова світова війна стане практично неминучою. Булліт недвозначно продемонстрував своє ставлення до такої політики, залишивши Державний департамент на знак протесту", – пише автор.

Друга світова війна

Другий шанс виник під час Другої світової війни, коли США почали допомагати СРСР, постачаючи озброєння, боєприпаси, продовольство, транспорт та амуніцію за програмою ленд-лізу. Ця допомога кардинально вплинула на перебіг війни та стала одним із визначальних факторів перемоги СРСР над нацистською Німеччиною.

"Маючи такі вигідні переговорні позиції, американський уряд з незрозумілих причин не домігся від СРСР жодних письмових гарантій того, що населенню звільнених європейських територій не нав'язуватимуть злочинну комуністичну ідеологію.

Більше того, тоді Вашингтон міг вимагати від Сталіна навіть пом'якшення внутрішньої політики СРСР. Це могло суттєво вплинути на долю народів, поневолених комуністичним режимом у складі радянської держави.

Але Рузвельт нічого не зробив у цьому напрямі. Сьогодні ми значно краще розуміємо можливі причини. Як стверджують дослідники, адміністрація Франкліна Рузвельта була буквально нашпигована сталінськими агентами. Зокрема, агентом НКВС був Алджер Хісс – людина, яка вела та організовувала переговори з СРСР. Крім того, він був одним із найдовіреніших чиновників, керівником Управління спеціальних політичних зв'язків, якому Рузвельт доручив роботу над створенням ООН.

Рузвельт задовольнився розпливчастими обіцянками Сталіна в тому, що у своїй зоні впливу той не застосовуватиме терористичні методи.

Сталін вкотре обдурив американське керівництво, не дотримавшись жодної обіцянки. В результаті близько 140 мільйонів європейців на десятиліття опинилися в пеклі радянської диктатури", – зазначає голова Fire Point.

Розпад СРСР

Третій шанс з'явився у 1991 році, коли СРСР остаточно розпався.

"У той момент Сполучені Штати мали всі можливості підтримувати необхідні демократичні перетворення в Росії аж до її повної деімперіалізації.

Натомість з незрозумілих причин проігнорували попередження Рональда Рейгана про "імперію зла". Не було враховано й історичних уроків, зокрема "Довга телеграма" Джорджа Кеннана, в якій він докладно описав природу радянської системи та фундаментальні проблеми співпраці з нею.

Нагадаю, що Вільям Булліт та Джордж Кеннан чудово вивчили Росію, спілкуючись із тодішньою інтелектуальною елітою СРСР. Цікавий факт: Булліт та Кеннан товаришували з Булгаковим, і їх вважають прототипами Воланда та Коров'єва у романі "Майстер та Маргарита". Незважаючи на теплі особисті стосунки Булліта зі Сталіним та іншими радянськими керівниками, він інформував Вашингтон про справжню, жахливу сутність радянського режиму.

Але замість того, щоб скористатися історичним шансом і остаточно покласти край російському імперіалізму, США фактично підтримали аферу із захопленням Росією місця СРСР в ООН. Тим самим Вашингтон продемонстрував готовність і надалі потурати імперським амбіціям кремлівських правителів.

А нехтуючи можливістю глобальної денуклеаризації Росії, Сполучені Штати припустилися концентрації всього радянського ядерного арсеналу в одних руках. Зрештою – в руках божевільного негідника, який сьогодні загрожує цим арсеналом усьому світу”, – заявив автор.

Заколот Пригожина

Четвертий шанс з'явився у червні 2023 року під час заколоту Євгена Пригожина.

"Тоді Росія опинилася перед одним із найсерйозніших внутрішніх криз за весь час правління Путіна. Збройні підрозділи "Вагнера" захопили Ростов-на-Дону та рушили на Москву. Російська військова та політична система продемонструвала свою вразливість, а путінська вертикаль влади, яка роками здавалася непохитною, почала буквально розсипатися на очах.

Для України це був надзвичайно важливий момент. Російське керівництво було зайняте власним виживанням, частина військових ресурсів відволікалася на внутрішню кризу, а невизначеність у Москві створювала можливість суттєво змінити ситуацію на фронті.

Але замість максимально скористатися слабкістю противника, ми знову зіткнулися з американським страхом перед розпадом Росії.

Нас фактично тримали за руки. У момент, коли потрібно було надати Україні всі можливості для наступу, щоб зрушити лінію фронту, наші дії залишалися обмеженими. Знову лунали розмови про неприпустимість ескалації, ризики дестабілізації Росії та небезпеку втрати контролю над її ядерним арсеналом.

Поки російська влада намагалася врятувати саму себе, у Вашингтоні більше турбувалися про наслідки можливого падіння Путіна, ніж про можливість завдати стратегічної поразки державі, яка розв'язала найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни.

У результаті Путін пережив заколот, відновив контроль над ситуацією та продовжив війну проти України", – йдеться у повідомленні.

Таким чином, США мали кілька історичних можливостей, але кожного разу, коли з'являвся шанс остаточно зруйнувати російську імперську систему, у Вашингтоні знаходили причини цього не робити.

"І тепер ми ризикуємо побачити це вп'яте. Знову за рахунок України. Знову ціною життів українців. І знову заради порятунку імперії, яка після кожного такого порятунку розпочинає нові війни", – сказано наприкінці.

Раніше Dialog.UA публікував думку колумніста Bloomberg Хела Брендса, який вважає, що Трамп недооцінює прагнення Путіна обмежити незалежність України та надто поспішає допомогти закінчити війну.