Путін втрачає один із головних козирів, почалася криза у системі – експерт

Українські удари по НПЗ Росії змушують путінську систему тріщати по швах з усіх боків.

Після того як українські спецслужби розпочали системні удари по нафтопереробних заводах, Росія зіткнулася з масштабною паливною кризою. За даними експертів, з серпня 2025 року під прицілом українських дронів опинилися 21 із 38 найбільших НПЗ країни. Багато об'єктів, включаючи Киришський, Рязанський, Афіпський та Новошахтинський заводи, постраждали неодноразово.

Український експерт Петро Олещук заявив, що паливна криза може бути одним із тригерів для дестабілізації режиму Путіна зсередини. Він розібрав ситуацію для "Хартія 97".

Внаслідок руйнувань потужності перероблення нафти різко скоротилися, що призвело до дефіциту бензину та дизеля більш ніж у половині російських регіонів. Черги на заправках, порожні колонки та перебої у постачанні палива є звичною картиною навіть для центральних областей. Уряд Путіна намагався приховати кризу, заявляючи про "тимчасові труднощі", але реальні масштаби проблеми заперечувати вже неможливо.

Удари по нафтовій інфраструктурі завдали Росії як економічний, так і політичний удар. Зниження доходів від експорту нафти та нафтопродуктів позбавило Кремль частини валютної виручки, з якої фінансувалися військові витрати.

Тепер Москві доводиться витрачати резерви та брати нові позики, щоби підтримувати війну проти України. Але цей ресурс не безкінечний. Якщо дефіцит палива затягнеться, Росія буде змушена урізати військові програми, скоротити виплати армії та зменшити витрати на постачання фронту.

Проблеми з пальним прямо вдарили і по російській армії. Хоча військові мають пріоритетне постачання, загальний дефіцит не може не позначатися. З'явилися труднощі з логістикою та заправкою техніки у прикордонних районах, через які проходить постачання військ, що воюють в Україні. Гарячі нафтобази та зруйновані нафтосховища роблять систему постачання армії дедалі вразливішою.

Криза виявила і внутрішні тріщини у російській системі. Поки Москва забезпечувала себе паливом, регіони на Далекому Сході й у Сибіру поринали у паливний голод. Люди стояли у кілометрових чергах на заправках, а губернатори завалювали Кремль проханнями прискорити постачання.

Зростає роздратування місцевих еліт, яким набридло бути "тилом другої категорії". Кремлю довелося терміново перерозподіляти ресурси, щоб погасити напругу, але сам факт дефіциту вдарив у імідж Путіна як "ефективного управлінця".

Крім того, заборона Росії на експорт бензину та дизеля поставила у скрутне становище країни, залежні від російського палива: Казахстан, Монголію та кілька пострадянських республік. Тепер вони змушені шукати нових постачальників, а репутація Росії як "енергетичної наддержави" виявилася підірваною.

Парадоксально, але Кремлю, який потопає у нафті, тепер самому доводиться шукати постачання палива за кордоном. Статус країни-бензоколонки, хоч як це дивно, був великим козирем режиму Путіна, а тепер він втрачається.

Наприклад, Білорусь, скориставшись моментом, постачає бензин до Росії, а Лукашенко відкрито заявляє, що "рятує братню країну". Москва також розпочала переговори про постачання з Китаєм і Казахстаном, що фактично перетворює Росію з експортера на прохача.

Експерти вважають, що українська стратегія ударів по нафтовій інфраструктурі є однією з найрезультативніших у війні. Вона послаблює як економіку, так і військову машину Росії. Світ бачить, що навіть "нафтовий гігант" уразливий перед точковими ударами дронів, а підтримка України дає відчутні результати.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що на Рубльовці у Московській області почали встановлювати ППО.

Також стали відомі реальні причини скасування зустрічі Трампа та Путіна в Угорщині.

Автор: Дмитрий Нежин