Айлія: Ефективне лікування розладів судин ока у Британському офтальмологічному центрі

Препарат Айлія (укол Айлії в око) застосовують тільки у вигляді інтравітреальних ін’єкцій (ін’єкції у склисте тіло), які виконує кваліфікований лікар з досвідом проведення інтравітреальних ін’єкцій.

Айлія – це лікарський засіб що відноситься до антиангіогенних препаратів які використовується при розладах судин ока та має широкий спектр використання в офтальмології. Діюча речовина препарату Айлії є Афліберсепт (aflibercept).

Механізм дії. Афліберсепт діє як розчинний рецептор-пастка, який зв’язує судинний ендотеліальний фактор росту-А (VEGF-А) та плацентарний фактор росту (Placental Growth Factor - PlGF) і інгібує зв’язування і активацію цих споріднених VEGF-рецепторів. VEGF-A та PlGF є членами VEGF-сімейства ангіогенних факторів, які можуть впливати на ендотеліальні клітини як сильнодіючі мітогенні та хемотаксичні фактори, а також фактори проникності судин. VEGF реалізує свою дію через два тирозинкіназні рецептори VEGFR-1 та VEGFR-2, присутні на поверхні ендотеліальних клітин. PlGF зв’язується лише з VEGFR-1, що також присутній на поверхні лейкоцитів. Надмірна активація цих рецепторів з боку VEGF-A може призвести до патологічної неоваскуляризації та надмірної проникності судин. PlGF може діяти синергічно з VEGF-A у вказаних процесах та сприяти лейкоцитарній інфільтрації і запаленню судин.

Показання для використання Айлії:

1. Волога вікова макулодистрофія

2. Набряк макули, що розвинувся внаслідок тромбозу центральної вени сітківки (ТЦВС) та тромбозу гілки центральної вени сітківки.

3. Діабетичний набряк макули (ДНМ).

4. Міопічна хоріоїдальна неоваскуляризація (мХНВ).

Клінічна ефективність, безпека та режим використання Айлії при вологій формі вікової макулярної дегенерації оцінювали у ході різних рандомізованих, багатоцентрових, подвійних маскованих досліджень. Основні завершені дослідження є: VIEW 1, VIEW 2, ALTAIR та ARIES. У всіх цих дослідженнях було підтверджено збереження або покращення максмальної корегованої гостроти зору в різні терміни спостереження. Окремо обгрунтовані різні варіанти інтервалів введення препарату.

Результати лікування діабетичного макулярного набряку оцінювали у двох дослідженнях VIVID^DME і VISTA^DME. Результати ефективності у субгрупах (наприклад, за віком, статтю, расовою приналежністю, початковим HbA1c, початковою гостротою зору до анти-VEGF терапії) у кожному дослідженні та у зведеному аналізі у групі «Eylea 2Q8» (отримували Айлію кожні 8 тижнів після 5 первинних щомісячних ін’єкцій), так і в групі «Eylea 2Q4» (отримували Айлію кожні 4 тижні), мали суттєву статистичну значущість і переважали аналогічні показники, отримані у групі лазерної терапії.

Спосіб застосування

Препарат Айлія (укол Айлії в око) застосовують тільки у вигляді інтравітреальних ін’єкцій (ін’єкції у склисте тіло), які виконує кваліфікований лікар з досвідом проведення інтравітреальних ін’єкцій. Вміст кожного попередньо заповненого шприца або флакона використовують для лікування тільки одного ока. Введення проводиться в умовах операційної. Передопераційно провдиться дезінфекція рук, використовуваються стерильні халати, рукавички, серветки та інструменти. Окремо проводиться відповідне знеболення та асептична обробка місця ін’єкції із застосуванням антисептичних речовин широкого спектра дії для місцевого застосування. Під час ін’єкції голку для ін’єкцій вводити у порожнину склистого тіла на відстані 3,5-4,0 мм від лімба, уникаючи горизонтальної меридіани та спрямовуючи її до центра очного яблука. Одразу після проведення інтравітреальної ін’єкції спостерігаємо за рівнем внутрішньоочного тиску пацієнта з метою діагностики його підвищення. Після проведення інтравітреальної ін’єкції пацієнтів попереджаємо, що при виникненні будь-яких симптомів можливого ендофтальміту (біль в очах, почервоніння очей, світлобоязнь, зниження гостроти зору) вони повинні негайно повідомити про це лікаря. Після ін’єкції пацієнт спостерігається продовж 7 днів.