​Путін стає небезпечнішим: у The Atlantic розкрили можливу причину візиту глави ЦРУ до Москви

Вашингтон, ймовірно, побоюється, що Володимир Путін, зіткнувшись із військовими невдачами, може піти на ризикованіші кроки.

Незважаючи на заяви Трампа, візит директора ЦРУ до Москви був далеко не рутинним. Можливо, це свідчить про те, що Путін стає дедалі небезпечнішим.

Про це йдеться у статті The Atlantic.

Коротка поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви вчора не була анонсована заздалегідь, проте залишитись непоміченою вона не могла. Реткліфф прилетів на C-17A – великому військово-транспортному літаку, який експерти швидко ідентифікували та почали відслідковувати. Вже за кілька годин він вирушив назад.

Мета візиту Реткліффа залишається невідомою. В інтерв'ю Гленну Беку цього ранку президент США Дональд Трамп назвав поїздку "начебто напіврутинною", проте подібні візити трапляються вкрай рідко. Попереднього разу директор ЦРУ відвідував Росію у листопаді 2021 року. Тоді Вільям Дж. Бернс попередив Москву, що США знають про плани Володимира Путіна вторгнутися до України.

Найімовірніше пояснення нинішньої поїздки полягає в тому, що Росія стає все небезпечнішою, і адміністрація Трампа вирішила попередити Москву про неприпустимість подальшої ескалації.

Візит Реткліффа відбувся в один із найскладніших для Кремля періодів війни. Завдяки своїм безпілотним системам Україна отримала можливість завдавати ударів по військових об'єктах та нафтовій інфраструктурі у глибині території РФ, одночасно стримуючи просування російських військ на полі бою. Внаслідок цього лінія фронту перетворилася на своєрідну зону смерті, де все, що рухається, може бути знищене протягом декількох хвилин. Незважаючи на незначні успіхи, Росія продовжує зазнавати тяжких втрат. У травні кількість загиблих російських військовослужбовців наблизилася до півмільйона.

Слабкість Росії може підштовхувати Путіна до ще більш ризикованих дій. Декілька тижнів тому The Wall Street Journal повідомив, що американська розвідувальна спільнота стурбована можливістю обмеженої атаки Росії на одну з країн НАТО, аж до невеликого наземного вторгнення. Подібна атака могла б суперечити власним інтересам Росії, змусивши Європу прискорити нарощування військового потенціалу та спрямувати зусилля на заморожування російських суверенних активів. Однак Путін може розглядати напад на країну НАТО як безпрецедентну можливість розколоти Альянс, спровокувавши кризу, в яку США не наважаться втрутитися.

Якщо Вашингтон не відповість на подібний акт агресії, Росія зможе продемонструвати, що закріплений у НАТО принцип взаємного захисту фактично нічого не вартий. Путін має підстави вважати, що США можуть залишитися осторонь конфлікту, якщо він почне його найближчим часом.

Трамп неодноразово демонстрував зневажливе ставлення до Європи та не виявляв великого бажання кидати виклик Путіну. Крім того, американські запаси озброєнь були виснажені через війну з Іраном. Можливо, саме у відповідь на побоювання щодо посилення російської агресії НАТО минулого тижня провела масштабні навчання ВПС під керівництвом США над Польщею та країнами Балтії. У рамках навчань літаки робили польоти поблизу російського Калінінграда.

З'явилися й інші можливі ознаки зростаючої войовничості Путіна. Останніми тижнями Європу накрила серія диверсій. Цього місяця в аеропорту Лейпцига виявили безпілотники з вибухівкою. Крім того, в Естонії, Італії, Болгарії та Нідерландах сталися вибухи чи пожежі на збройових підприємствах та інших об'єктах, що мають стратегічне значення. Усі ці країни надають допомогу Україні. Влада деяких з них пов'язала те, що сталося, з Москвою, а російські офіційні особи заперечують свою причетність. Тим не менш, ці інциденти вкладаються у вже відому модель гібридної війни.

Незалежно від того, які амбіції Путін може мати щодо інших країн Європи, він, зважаючи на все, має намір продовжувати війну проти України. Росія посилила ракетні удари по українській інфраструктурі, скориставшись дефіцитом засобів протиповітряної оборони у Києва. Путін може готуватися до масштабної мобілізації, щоб поповнити російську армію перед новим наступом.

Російський лідер також може спробувати цієї зими зломити опір України масованим обстрілом, спрямованим на знищення її енергетичної системи. Проте Київ навряд чи капітулює, оскільки розуміє, що Путін висуне жорсткі та вкрай невигідні умови.

Якщо Україна переживе зиму і збереже можливість завдавати ударів у глибині російської території, Путін може ухвалити рішення завершити війну в середині 2027 року. Зіткнувшись з перспективою приходу у 2029 році американського президента, який буде налаштований щодо України більш сприятливо, ніж Трамп, Путін може надати перевагу укласти вигідну угоду з нинішньою адміністрацією.

Воно могло б включати більшість положень запропонованого Трампом 28-пунктного мирного плану, але без вимоги до України вивести свої війська з територій, які вона зараз контролює. Це дозволило б Путіну зміцнити відносини зі США за строк президентства Трампа, що залишився: домогтися зняття санкцій, повернення Росії в G7 і спробувати побічно послабити НАТО за рахунок партнерства з Трампом.

Незважаючи на всю різку риторику Трампа щодо Європи, він має реальні причини спробувати стримати Путіна вже зараз, щоб запобігти кризі, яка може вийти з-під контролю. Його адміністрація має інструменти для стримування російського лідера, якщо вона вирішить ними скористатися. Наприклад, Вашингтон міг би попередити Москву: якщо Росія продовжить свої атаки в Європі, намагаючись приховати причетність до них, США підтримають надання Україні доступу до Starlink на території Росії. Це підвищило б ефективність української кампанії дальніх ударів.

Дорогою до Москви Реткліфф зупинився у Латвії. Сьогодні прем'єр-міністр Латвії назвав цю поїздку "дуже добрим сигналом", очевидно, натякнувши, що глава ЦРУ відвідав країну для зміцнення європейської безпеки.

Якщо Реткліфф справді привіз до Москви попередження, воно мало бути гранично однозначним: будь-яка атака на територію НАТО призведе до втручання США. Можливо, Трамп не хоче брати на себе такого роду зобов'язання, проте воно може виявитися необхідним, щоб Путін ніколи не дійшов висновку, що отримав можливість розпочати війну, здатну зруйнувати НАТО.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що Politico дізналося, які питання директор ЦРУ Джон Реткліфф 25 серпня обговорював у Москві.

Також повідомлялося, що Портніков припустив, якою є реальна мета неанонсованого візиту директора ЦРУ до Москви.