США "послали" тривожний сигнал Путіну та його оточенню – The Telegraph

Видання проводить прямі паралелі між Іраном і Росією. Ситуація в Ірані є наочним прикладом того, як режим, заснований на страху, може виявитися несподівано вразливим і затріщати по швах.

Смерть аятоли Алі Хаменеї та можливий крах режиму в Ірані після розпочатої Сполученими Штатами військової операції посилають тривожний сигнал Путіну та його оточенню. Ситуація є яскравим нагадуванням про те, наскільки вразливі авторитарні держави.

Про це пише The Telegraph, проводячи прямі паралелі з путінською Росією.

Видання зазначає: режими, які десятиліттями тримаються на страху та репресіях, виглядають стійкими лише до моменту раптової слабкості. Коли цей момент настає, конструкція починає розсипатися швидше, ніж очікували.

Стратегія, яка призвела до глухого кута

За оцінюванням авторів, Путін не є "майстром-стратегом", яким його довго намагалися уявити. Ключовий прорахунок був зроблений ще на початку правління: ставка на репресії та контроль замість модернізації та розвитку.

Замість використання постєльцинського періоду для економічного ривка й інтеграції у глобальні процеси, Кремль вибрав закручування гайок. Це запустило замкнене коло: внутрішні обмеження породжують стагнацію, стагнація - необхідність зовнішнього конфлікту як інструмент відволікання.

Війна обернулася проти Москви

Введення російських військ в Україну дало результат, протилежний очікуваному. НАТО розширилося за рахунок Фінляндії та Швеції. Європа різко активізувала оборонні програми. Глобальний вплив Москви скоротився, а залежність від Китаю посилилася.

Усередині країни посилюються обмеження, включаючи тиск на інформаційні майданчики та Telegram. Регіональні напруги повертаються. Ресурси виснажуються. Водночас Україна, за словами авторів, стала "лабораторією сучасної війни" - загартованою, технологічно адаптивною та менш вразливою до колишніх важелів тиску Москви.

Ілюзія компетентності руйнується

The Telegraph наголошує: міф про компетентність російської влади поступово тане. Недоліки війни зростають, а потенційний світ не гарантує Кремлю внутрішньої стабільності. Навпаки, накопичені проблеми можуть повернутися всередину країни.

Видання вважає, що Заходу слід посилювати тиск, швидко переозброюватися та звужувати простір маневру Росії, виходячи з реальних обмежень, а не заявлених амбіцій.