Атакувальна українізація: мовний омбудсмен Тарас Кремінь розповів, чому м'який підхід більше не працює

М'яка українізація залишилася у минулому, поступившись місцем суворого контролю за виконанням мовного закону: українська мова все активніше використовується у спілкуванні.

Питання мовної політики в Україні завжди було складним і викликало багато дискусій. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь пояснив, чому двомовність несе ризики та як змінилася стратегія українізації в останні роки. Про це повідомляє "Українська правда".

Проблема мовної політики в Україні давно є однією з ключових, породжуючи численні суперечки та конфлікти. За словами мовного омбудсмена Тараса Креміня, на зміну колишньої "м'якої українізації" прийшла нова стратегія - "атакувальна українізація", мета якої - суворий контроль за дотриманням мовного закону у всіх сферах суспільного життя.

Омбудсмен нагадав, що з моменту здобуття незалежності мовне питання в Україні було предметом маніпуляцій політиків. Він зазначив, незважаючи на те що українська мова була визнана єдиною державною ще у 1996 році, інші мови продовжували використовуватися на офіційних рівнях, а це призводило до правових колізій. Як приклад він навів випадки з 90-х і 2000-х років, коли навіть прем'єр-міністри вільно говорили на засіданнях російською та не несли за це жодних наслідків.

Сьогодні ситуація змінилася, та, як заявив омбудсмен, закон про мову, ухвалений 2020 року, працює повноцінно. Кремінь наголосив, що двомовність є реальною загрозою єдності країни, а спроби деяких політичних сил відстрочити виконання мовних норм тепер припиняються.

Після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, за словами омбудсмена, значна кількість українців усвідомила важливість переходу державною мовою. Кількість тих, хто використовує українську у повсякденному спілкуванні, збільшилася, що підтверджують дані опитувань. Однак Кремінь визнає, що проблеми все ще залишаються, особливо серед молоді, яка часто вважає за краще спілкуватися мовою сім'ї.

Тарас Кремінь додав, що, відколи закон набув чинності, було створено механізми для контролю та покарання порушників. Тепер в Україні діють жорсткі правила й українська мова є обов'язковою у сфері послуг, освіти та культури. Завдяки цьому громадяни можуть відчувати захист своїх конституційних прав використання державної мови.

Омбудсмен зазначив, що українська мова є все більш помітною у повсякденному житті, незважаючи на спроби російської пропаганди показати протилежне.

"Ми бачимо, що української мови побільшало, особливо у сфері обслуговування", - сказав Тарас Кремінь.