​Кремль таємно підключив "друкарський верстат" ЦБ РФ для фінансування війни

Російська влада почала активніше використовувати механізм, який економісти називають прихованою емісією для фінансування військових витрат.

Кремль змушений активніше залучати позикові кошти для покриття бюджетної "діри" та зростаючих витрат на війну проти України. При цьому гроші на купівлю російських держпаперів банки одержують від Центрального банку, що є формою прихованої грошової емісії.

Як повідомляє The Moscow Times, 2 вересня російський Мінфін після шеститижневої перерви повернувся до розміщення державних облігацій. За один день відомство продало ОФЗ на 1 трлн.

Масштаб операції різко виділяється на тлі попередніх розміщень. За два попередні місяці Мінфіну вдалося залучити для бюджету лише близько 10 млрд рублів, тоді як у квітні-червні обсяг запозичень становив 1,5 трлн рублів.

Розміщення стало найбільшим з початку року і дозволило Мінфіну закрити приблизно дві третини квартального плану із залучення коштів. Безпосередньо до бюджету надійшло близько 939 млрд рублів.

При цьому показово, що в той же день Центральний банк Росії надав кредитним організаціям пропорційну суму.

Як випливає зі статистики самого регулятора, 2 вересня ЦБ направив до банківської системи 953 млрд рублів через операції репо. Таким чином, кошти, необхідні банкам для купівлі державних облігацій, фактично надані їм самим Центробанком.

На цей зв'язок звернув увагу колишній заступник міністра фінансів РФ та екс-заступник голови ЦБ Сергій Алексашенко.

"Щось мені підказує, що це не що інше, як повторення операцій грудня 2024 та листопада 2025 років, коли Банк Росії просто позичив гроші Міністерству фінансів, використовуючи як прикриття баланси державних банків", - заявив він.

Алексашенко наголосив на тому, що ЦБ навіть не позначив, у контексті яких операцій він випустив банкам вищезгадану суму.

Економіст Владислав Іноземцев пов'язує різке збільшення державних запозичень із механізмом прихованої грошової емісії.

За такої схеми держава отримує кошти через розміщення ОФЗ, а банки, які купили ці папери, потім можуть залучити під них фінансування ЦБ.

Потреба російських банків у підтримці з боку ЦБ зростає на тлі погіршення ситуації із ліквідністю. Аналітики "Райффайзенбанку" зазначають, що на тлі відтоку коштів у готівку у банківській системі формується дефіцит ліквідності. На початку вересня він досяг 2,6 трлн рублів.

Зазначимо, при формуванні бюджету на поточний рік російський Мінфін розраховував скоротити дефіцит з 5,7 трлн рублів за підсумками минулого року до 3,7 трлн.

Однак ці розрахунки швидко почали розходитися із реальністю. Вже до кінця першого кварталу дефіцит перевищив увесь обсяг запланований на рік. Тепер, згідно з інсайдерською інформацією, отриманою агентством Bloomberg, у російському уряді припускають, що дефіцит за підсумками року може досягти 9 трлн рублів.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що влада РФ різко урізала фінансування "непріоритетних" напрямків після вичерпання доступної ліквідності.

Крім того, російська влада розпочала "керований" обвал курсу рубля" в спробі покрити дефіцит бюджету, що збільшується