World Beauty Championship без фільтрів: суддя Тетяна Зробок розповіла, як на престижному конкурсі відрізняють майстерність від ефекту

У 2022 році до міжнародної суддівської колегії World Beauty Championship у напрямі Lash & Brow запрошено українку Тетяну Зробок – майстриню-викладачку з нарощування вій, ламімейкерку та бровістку, відому своїм науковим системним підходом до професії.

1 лютого 2022 року підбиті підсумки V сезону найпрестижнішого міжнародного конкурсу в б’юті-індустрії World Beauty Championship (WBC). Ця подія вкотре закріпила за чемпіонатом репутацію майданчика, де оцінюють не ефектність робіт, а професійний рівень, техніку й відповідність міжнародним стандартам.

WBC складається з кількох ключових напрямів, що охоплюють різні сегменти б’юті-індустрії: lash & brow (нарощування вій і моделювання брів), візаж, перманентний макіяж, нігтьовий сервіс, перукарське мистецтво, а також окремі категорії для fashion і bridal-образів.

Нинішній сезон World Beauty Championship традиційно проходив в онлайн-форматі, і це дало змогу понад 3 тис. учасників із 35 країн світу представити свої роботи дистанційно, а суддівській колегії, що складається з визнаних у б’юті-індустрії експертів, оцінювати їх анонімно, не знаючи імені, країни й статусу конкурсанта.

Чи була в журі Україна?

У 2022 році до міжнародної суддівської колегії World Beauty Championship у напрямі Lash & Brow запрошено українку Тетяну Зробок – майстриню-викладачку з нарощування вій, ламімейкерку та бровістку, відому своїм науковим системним підходом до професії. Тетяна – член Спілки професіоналів індустрії краси України (СПУ), тренерка регіонального рівня СПУ, сертифікована суддя International Beauty Judging Academy (IBJA).

У IV сезоні пані Зробок стала абсолютною переможницею WBC у своєму модулі, а також отримала Гран-прі в номінації Eyelash extension, що дало їй право увійти до експертної комісії WBC цьогоріч. Ми поспілкувалися з Тетяною про те, як відбувалося суддівство, які роботи запам’ятовуються та чому бути суддею складніше, ніж учасником.

– Тетяно, багато читачів і, напевно, учасників уявляють суддівство на WBC як щось формальне. Як насправді відбувається оцінювання робіт?

– Суддівство на WBC – надзвичайно концентрований та інтелектуально складний процес. На суддівському екрані немає імен, титулів, попередніх перемог – лише фото й суворі критерії оцінювання. Це повністю усуває суб’єктивність і змушує дивитися на роботу спеціалістів максимально уважно.

– За якими параметрами оцінюються роботи?

– Йдеться точно не про “гарно – негарно”. Судді оцінюють симетрію, напрям, чистоту постановки, роботу з формою, відстань, структуру пучків, гармонію образу загалом. Це схоже на технічну експертизу, де кожен елемент або працює, або ні. Помилки видно відразу, особливо якщо маєш великий практичний досвід.

– Були роботи, які особливо запам’яталися?

– Так, і на жаль деякі з них не отримали максимальних балів. Знаєте, насправді запам’ятовуються чесні роботи. Ті, де добре видно мислення майстра, його спроби розв’язати складне завдання, а не просто повторити шаблон. Така робота може бути неідеальною, але якщо в ній відчувається професійна логіка, це чіпляє.

– Чи можна зрозуміти рівень майстра за фото?

– Практично завжди. Досвід читається у дрібницях: у тому, як вибудована лінія, як дотримана дистанція, як майстер працює з напрямом. Навіть без інформації про стаж стає зрозуміло, хто перед тобою – новачок, упевнений практик чи професіонал із системним мисленням.

– Наскільки складно бути суддею?

– Чесно? Неймовірно складно. Адже не можна заплющити очі на деталі. Адже відповідаєш за кожну оцінку. Не можна поставити плюс за старання чи пробачити неточність. Для учасника це результат багатьох місяців роботи, тому суддя зобов’язаний бути максимально точним і справедливим.

– Були моменти сумнівів?

– Звісно. Іноді різниця між роботами була настільки мінімальною, що доводилося буквально по міліметрах порівнювати деталі. У такі моменти особливо важливо вимкнути емоції та спиратися лише на критерії й власний професійний досвід.

– Що особисто вам дав досвід суддівства?

– Такий досвід однозначно сильно дисциплінує. Після суддівства інакше дивишся і на свою роботу, і на навчання студентів. Починаєш ще жорсткіше ставитися до стандартів, бо бачиш загальний рівень ринку. Це дуже цінний досвід професійного дорослішання.

– Який головний висновок ви б зробили для майстрів, що планують брати участь у подібних конкурсах?

– Конкурси виграють не випадково. Перемагають ті, у кого побудована система – від розуміння матеріалів до чистоти техніки. Безумовно, ефектність привертає увагу, але стабільний результат завжди перемагає в довгу. Тож до конкурсів слід готуватися як до серйозної професійної перевірки: вибудовувати техніку, відточувати деталі, розуміти логіку кожної своєї дії та в жодному разі не розраховувати на вдалий кадр. І пам’ятати: у чесній боротьбі перемагає не яскравий образ, а сама робота, у якій є структура, відповідальність і реальна майстерність.

Анастасiя Югова спеціально для Діалог.UA