Три сценарії поразки Росії: що ховається за відмовою від домовленостей в Анкориджі

У війні проглядаються три основні сценарії, кожен із яких несе серйозні ризики для Росії.

Заяви з Кремля про нібито розвал "договореностей" саміту в Анкориджі продемонстрували звичну стратегію російської дипломатії, коли будь-які неформальні контакти перетворюються на інструмент шантажу та привід для чергового витка агресії.

Про це пише блогер, аналітик, відомий під псевдонімом "Сіто Сократа", повідомляє Dialog.UA.

Повідомлення джерел про те, що Москва більше не має наміру повертати Україні захоплені ділянки Сумської та Харківської областей, відображають справжню природу агресивної політики, яка ховається за риторикою про пошук компромісу.

Після минулорічної зустрічі на Алясці російська сторона намагалася сформувати ілюзію готовності до територіальних поступок, однак перші ж жорсткі заяви з Вашингтону стали для керівництва Росії зручним виправданням відмови від своїх обіцянок. Бажання залишити окуповані райони північно-східних регіонів України під виглядом так званих "буферних зон" доводить, що загарбницька стратегія Кремля залишається незмінною, а міжнародні переговори використовуються виключно для затягування часу та легітимізації окупації.

Маніпуляції навколо підсумків зустрічі в Анкориджу призвели до формування нових ультиматумів, згідно з якими Москва погоджується сісти за стіл переговорів лише після повного захоплення Донецької області. Обіцянки Міністерства оборони Росії завершити окупацію Донбасу до кінця нинішнього року мають вкрай сумнівний вигляд. Внутрішне оцінювання у самих російських збройних силах показують, що реальні терміни розтягуються щонайменше до кінця 2027-го, оскільки українські війська чинять завзятий опір.

Створення так званих "буферних зон" у Сумській і Харківській областях перетворюється на постійне джерело нестабільності, яке остаточно підриває будь-які шанси на мирне врегулювання. Російське керівництво намагається видати власну нездатність досягти швидких успіхів на фронті за осмислену стратегію, хоча насправді затяжна війна веде до виснаження людських і економічних ресурсів країни.

На тлі відмови від неформальних домовленостей проглядаються три основні сценарії розвитку подій, кожен з яких несе серйозні ризики для самої Росії.

Перший сценарій передбачає війну на виснаження низької та середньої інтенсивності, яка затягнеться ще півтора року та вимагатиме від Москви колосальних фінансових витрат. Спроби просування на Донеччині завдадуть величезних втрат, а необхідність утримувати окуповані території Харківщини та Сумщини зв'яже значні сили агресора.

Другий сценарій пов'язаний із подальшою ескалацією повітряного терору й атак на українську інфраструктуру, за допомогою яких Кремль розраховує змусити Київ і західних партнерів до капітуляції. Подібний підхід лише посилює військову реакцію у відповідь, міжнародну ізоляцію Москви та провокує введення жорстких економічних санкцій, включаючи обмеження на експорт вуглеводнів.

Третій сценарій полягає у неминучому економічному та військовому надриві російської системи, коли колосальні витрати на продовження бойових дій увійдуть у непримиренну суперечність із доходами бюджету, що падають. Відмова від повернення українських земель руйнує дипломатичну платформу, залишаючи російську економіку під тиском санкцій і руйнівних ударів по паливному сектору.

Поведінка Москви після саміту на Алясці наочно підтверджує, що з чинним російським керівництвом неможливо побудувати стійку систему домовленостей. Будь-які розмови про компроміси є лише ширмою для підготовки нових військових операцій, а претензії на українські території свідчать про повну відсутність бажання припинити кровопролиття. Спроба перетворити окуповані території на вічні буферні зони буде для агресора пасткою, яка призведе до глибокої внутрішньої кризи й остаточної стратегічної поразки.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що Віткофф і Кушнер повідомили Зеленському, що підготували нову ідею щодо мирної угоди.

Також повідомлялося, що Рубіо на зустрічі різко відповів Лаврову на "дух Анкоріджу" та план здачі Донбасу.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.