Москва втрачає Кавказ: Вірменія та Азербайджан переходять від ворожнечі до торгівлі
Південний Кавказ розгортається від Москви, ослабленої багаторічною війною проти України.
Заява глави уряду Вірменії Нікола Пашиняна щодо швидкого початку експорту вірменської продукції до Азербайджану вказує на перехід мирного процесу від політичних домовленостей до практичної економічної взаємодії.
Про це пише аналітик, відомий під псевдонімом "Сіто Сократа", повідомляє Dialog.UA.
Відновлення торгових відносин, які були відсутні з 1988 року, виступає логічним кроком після укладання у 2025 році у Вашингтоні "угоди про зняття обмежень", створюючи взаємну зацікавленість у збереженні стабільності та зміцненні довіри між двома країнами.
Для Вірменії розвиток торгівлі з Азербайджаном є частиною послідовної політики щодо зниження залежності від російських посередників у регіональних питаннях. Єреван прагне вибудовувати прямий діалог з Баку та самостійно визначати параметри взаємодії з сусідами, що відчутно посилює політичну суб'єктність республіки та планомірно зменшує вплив Москви на процеси, що відбуваються на Південному Кавказі.
Просування прямого вірменського та азербайджанського діалогу свідчить про поступову зміну ролі Росії у регіональних процесах. Єреван прагне до того, щоб ключові питання двосторонніх відносин вирішувалися безпосередньо державами регіону, що відповідає курсу на розширення взаємодії з іншими міжнародними партнерами, хоча цей процес викликає серйозні побоювання у прихильників традиційної орієнтації на безпеку з боку Москви.
Розвиток економічних зв'язків між Вірменією та Азербайджаном відкриває перспективу відновлення регіональної взаємопов'язаності після багаторічного конфлікту. Відновлення торгових маршрутів та розширення контактів між бізнесом двох країн можуть створити нові економічні стимули для прикордонних регіонів, знизити наслідки багаторічної ізоляції та кардинально змінити традиційну модель конкуренції на Південному Кавказі.
В уряді Пашиняна вважають, що розвиток прямих економічних зв'язків може стати одним із ключових чинників довгострокової стабілізації.
Зростання торгівлі та формування взаємної економічної зацікавленості підвищують ціну можливої ескалації для обох сторін, оскільки потенційні військові дії завдадуть прямої шкоди фінансовим інтересам підприємців та бюджетам обох держав.
Проте критичний аналіз показує, що реалізація оголошених намірів стикається із суттєвими ризиками, серед яких залишаються невизначеність транспортних тарифів та ризики економічного дисбалансу. Повноцінний запуск експорту вимагатиме не лише політичної волі керівництва, а й глибокої трансформації інститутів, здатних гарантувати безпеку угод в умовах ще не до кінця подоланої взаємної недовіри.
Стратегічний вибір Вірменії на користь економічної інтеграції із сусідньою державою демонструє бажання Єревана стати самостійним гравцем, здатним отримувати зиск із географічного положення. Успіх цієї політики покаже, наскільки економічна доцільність здатна подолати багаторічне політичне протистояння та трансформувати кавказький регіон у простір стабільного співробітництва.
Раніше Dialog.UA повідомляв, що Пашинян прямо сказав Путіну про розворот Вірменії та допустив розвал ЄАЕС.
Також повідомлялося, що Росія розпочала новий виток у торговельній війні з Вірменією.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.
