"Або кваліфікація екіпажу А-50 була на рівні сантехніків, або ЗСУ щось із чимось поєднали", – Ауслендер

Ліквідація "літаючого радара" ЗС РФ "А-50У" з давньої зенітної установки "С-200" – це унікальна операція, вважає Сергій Ауслендер.

Учора, 23 лютого, РФ втратила вже другий за війну літак дальнього радіолокаційного виявлення та керування (ДРЛОУ) "А-50". Операція з його ліквідації - це величезний успіх військових України.

Ситуацію прокоментував у своєму блозі у Telegram російсько-ізраїльський журналіст, військкор Сергій Ауслендер:

"Не встиг я, значить, поцікавитися, чим українці завалили А-50, як вони самі ж і відповіли (я припускав, але не був упевнений), що це С-200. Нагадаю, що, за російськими ж даними, літак був вражений приблизно за 250 км від фронту.

Але не все так просто. Далекобійність комплексу найвища, можливо, найвища у світі. У модифікації, скажімо, "Вега-М" - 250 км. У "Дубни" - до 300 км. Але радар комплексу під час увімкнення в активний режим світить так, що видно з космосу.

Звідси висновок: якщо просто ось С-200 увімкнув радар, навівся та пустив ракети, значить кваліфікація екіпажу на А-50 була на рівні сантехніків. Не помітили пуск, а коли виявили ракети, було пізно пити "Боржомі" або відстрілювати теплові пастки.

Я більше схиляюся до версії, що українці - народ вельми креативний, щось із чимось поєднали. Наприклад, радар від "Петріот" із пусковими С-200 або ще чогось складнішого: ракети пускають у пасивному режимі без підсвічування цілі, а потім врубають станцію та на кінцевій ділянці наводять.

У навколовоєнних пабліках Орди активно форсять версію, що це "дружній вогонь". Мовляв, своя ППО валить усе, що літає: і своїх, і чужих. Системи розпізнавання, відповідачі "свій - чужий" - усе це для ло*ів, мабуть. Їм же приємніше усвідомлювати, що це вони кретини, а не українці так насобачилися збивати їхні літаки.

Але як би там не було, два "літаючі радари" за місяць - черговий рекорд цієї війни".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторської.

Автор: Сеть