"Як я знайшла свій шлях у дизайні, та як залишатися на крок попереду в епоху ШІ", – Міла Шуміліна

​Професія дизайнера змінюється просто зараз.

Штучний Інтелект уже може за кілька хвилин створити сайт, запропонувати десятки варіантів оформлення або перетворити ідею на робочий прототип. Але чи означає це, що роль дизайнера стає менш важливою? Міла Шуміліна, Senior Product Designer у Meazure Learning та засновниця NOD Design, LLC, вважає навпаки: змінюється не цінність дизайнера, а те, за що саме він відповідає. Її досвід у бізнесі, PR та архітектурі згодом став основою S2I (Systems to Interfaces) — авторського підходу до роботи над цифровими продуктами, методологію якого Міла готує до публікації.

— Міло, ви прийшли в дизайн не зовсім традиційним шляхом. Як ви знайшли себе в цій професії?

Я справді не була людиною, яка у 18 років вирішила: «Я буду дизайнером».

Я працювала в телекомунікаціях і корпоративному середовищі, займалася PR-комунікаціями, отримала MBA, навчалася архітектурному проєктуванню. Коли у 2019 році я прийшла в продуктовий дизайн, усе склалося разом. Комунікації навчили мене розуміти людей, бізнес — бачити причини рішень, а архітектура — думати не про окремий елемент, а про те, як усе працює в цілому. Саме на перетині цих речей я і знайшла свою сильну сторону

— Що найбільше змінилося в дизайні за останні роки?

Швидкість.

Ще рік тому створення цифрового продукту або його частини могло займати тижні. Сьогодні я можу описати ідею ШІ і за кілька хвилин отримати варіанти екранів, структури, текстів, а то й робочий прототип.

І це ставить цікаве питання: якщо створити екран стає все простіше, де тепер найбільша цінність дизайнера?

— І де вона, на вашу думку?

У здатності зрозуміти, що насправді потрібно створити і навіщо.

ШІ може дуже швидко створити вебсайт або платформу. Але спочатку хтось має вирішити: чи цей продукт взагалі потрібен? Хто і навіщо буде ним користуватися? Чи зрозуміє людина, що робити, коли відкриє його вперше?

— Саме з цього з'явився ваш підхід S2I?

Так. Працюючи зі складними цифровими продуктами, я постійно бачила схожі ситуації: людина заповнила заявку і не знає, що сталося далі; працівник змушений переносити інформацію в окремі таблиці або записувати її вручну, тому що так йому простіше працювати; користувач телефонує в підтримку, щоб просто запитати: «Що мені тепер робити?»

Новий колір чи кнопка тут не допоможуть, якщо сам процес незрозумілий.

Так сформувалась методологія S2I — Systems to Interfaces. Її ідея дуже проста: спочатку зрозуміти проблему, потреби людини та весь процес, який стоїть за продуктом, і лише потім переходити до дизайну.

— Можете навести приклад із вашої роботи?

У Meazure Learning я працюю, зокрема, з технологіями для онлайн-іспитів.

Уявіть людину, яка складає важливий іспит удома. Вона вже хвилюється, а тепер ще й не розуміє, чи працює камера, чи почався іспит, чому потрібно чекати або що робити далі.

Тут недостатньо просто красивого екрана. Людина повинна розуміти, що відбувається зараз і що буде далі. Іноді просте повідомлення «Усе гаразд, ми перевіряємо ваше підключення» може бути важливішим за десятки візуальних деталей.

— Як ШІ впливає на вашу власну роботу?

Наприклад, я створила внутрішній ШІ-інструмент для роботи з результатами досліджень. ШІ допомагає швидше структурувати цей матеріал і побачити закономірності.

Але вирішити, що справді важливо і що з цим робити, все одно має людина.

— То що сьогодні потрібно дизайнеру, щоб бути на крок попереду?

Допитливість.

Не просто виконувати завдання «намалювати сторінку», а запитувати: навіщо вона потрібна? Яку проблему ми вирішуємо? Чи можна вирішити її інакше?

Технології будуть змінюватися. Тому для мене бути на крок попереду — це не знати кожен новий інструмент раніше за всіх. Це вміти бачити ширше за інструмент.

Саме з цього мислення виріс S2I, і саме тому я вирішила оформити свій досвід у методологію, якою зможуть користуватися інші дизайнери та продуктові команди.