В Чехии не утихает дискуссия об Украине: снятие флагов с госучреждений, символы солидарности и реальный вклад беженцев в экономику

У Чехії розгорнулася дискусія щодо підтримки України: Карел Гавлічек запропонував зняти українські прапори з держустанов, а Мінпраці показує вигоду від біженців.

У Чехії розгорнулася дискусія щодо підтримки України. Представники майбутньої правлячої коаліції пропонують зняти українські прапори із державних будівель. Тим часом глава Мінпраці публікує дані, які показують, що українські біженці стали помітним джерелом доходів для бюджету країни, передає Dialog.UA.

Перший заступник голови партії ANO Карел Гавлічек заявив в ефірі CNN Prima News, що українські прапори, розміщені на державних будинках Чехії після початку повномасштабної війни, виконали свою місію та мають бути згодом прибрані. За його словами, країні слід переходити від символів до практичних кроків, наприклад, до розроблення гарантійного механізму для чеських компаній, які братимуть участь у відновленні України. Офіційного рішення поки що немає.

Партія ANO сформувала новий уряд у коаліції з Motoristé sebe та SPD. Лідер SPD Томіа Окамура, який обійняв посаду голови палати депутатів, вже зняв український прапор із будівлі Парламенту. Гавлічек заявив, що вчинить аналогічно, якщо очолить Міністерство промисловості та торгівлі: "Звичайно, що через якийсь час прапор буде знятий, напевно ми не зробимо це першого ж дня, але я вважаю, що ці прапори слід знімати з громадських інституцій. Я не бачу у цьому нічого поганого".

Він також поставив під сумнів чеську програму постачання артилерійських снарядів Україні, назвавши її непрозорою та такою, що може поставити Чехію у незручне міжнародне становище. При цьому він зазначив, що заперечує не проти ідеї підтримки, а проти формату та механізму її реалізації.

За даними видання "Вінегрет", у Міністерстві праці Чехії нагадують, що підтримка людей, змушених залишити Україну через війну, приносить Чехії не лише гуманітарний, а й відчутний економічний результат, дедалі більше переселенців влаштовуються на роботу, вносячи таким чином значні кошти до державного бюджету.

Згідно з опублікованою інформацією Мінпраці Чехії, за підсумками третього кварталу 2025 року українські біженці внесли до державного бюджету 8,2 млрд крон податків і страхових внесків, отримавши зі скарбниці лише 3,9 млрд крон. Профіцит становив 4,3 млрд крон.

Глава відомства Маріан Юречка наголосив: "Українці, які знайшли у нас притулок, сьогодні є міцною частиною ринку праці. Більшість із них працюють, сплачують податки та страхові внески, таким чином беручи участь у фінансуванні нашої соціальної системи".

Загальна динаміка підтверджує тенденцію: якщо на початку війни Чехія отримала менше, ніж витратила, то зараз ситуація змінилася. З січня по вересень 2025 року переселенці внесли 23,2 млрд крон до бюджету, при тому що державна підтримка склала 11,5 млрд крон.

За підсумками періоду з 24 лютого 2022 року до кінця вересня 2025 року загальна сума внесків українських біженців перевищила виділені кошти на гуманітарну допомогу: 80,4 млрд доходів проти 74 млрд крон витрат.

Експерти зазначають, що це результат збільшуваної зайнятості й інтеграції українців на ринку праці, зокрема у секторах, які раніше мали кадровий дефіцит.

На цьому фоні дискусія про прапори набуває символічного характеру: у той час як частина політичного істеблішменту прагне переглянути публічні знаки солідарності, економічні дані демонструють, що українці вже не просто отримувачі допомоги, а відчутний ресурс розвитку чеської економіки.

Як раніше Dialog.UA повідомляв, новий голова чеського парламенту Томіо Окамура, відомий антиукраїнськими поглядами, зняв український прапор із будівлі Парламенту, після чого на фасаді з'явилися одразу три нові прапори від кількох партій, які підтримують Україну.

Тим часом посол Василь Зварич назвав український прапор "прапором свободи" та подякував чеському народу за підтримку України.