"Повертайтесь в Україну", – поляки виганяють українців із Польщі, Росія бере участь
Через три роки після початку війни Польща переживає переломний момент: ставлення до українських біженців змінюється від підтримки до настороженості та ворожості.
Три роки тому, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Польща була символом солідарності та підтримки. Тисячі поляків допомагали біженцям, надавали житло та їжу, відкривали школи для українських дітей.
На хвилі загального співчуття та згуртованості створювалися фонди допомоги, а громадська думка була налаштована рішуче проукраїнською.
Сьогодні ситуація змінюється, пише ВВС.
Опитування Центру CBOS за березень 2025 року показує, що лише 50% поляків підтримують прийом українців - два роки тому цей показник сягав 81%. Причина - втома суспільства та вплив політичних ігор на тлі президентської кампанії.
Російська пропаганда також активно налаштовує поляків проти України.
"Повертайся в Україну"
31-річна Світлана, біженка з України, разом із дочкою знайшла притулок у Польщі.
Спочатку все здавалося спокійним і навіть обнадійливим: діти приймали її дочку у школі, атмосфера була доброзичливою, але згодом усе змінилося.
Нещодавно дівчинка повернулася додому у сльозах: однокласник сказав їй: "Повертайся до України". Пізніше інші діти почали знущатися, кричати: "Ракета! Лягай!" - інсценізуючи падіння. Це сталося лише за кілька днів після того, як російська ракета потрапила до рідного міста Світлани.
Світлана розповіла журналістам ВВС про своє розчарування: "На роботі теж кажуть, що українці погано поводяться. Друзі замислюються про повернення, тому що у Польщі нас уже не приймають".
Політична атмосфера та зростання ворожості
Падіння підтримки українців у Польщі відбувається на тлі президентських перегонів, де тема України є політичним козирем. Правий популіст Славомір Ментцен, який виступає за домовленість з Росією, набирає популярності. Кароль Навроцький, консервативний кандидат, також висловлюється проти членства України в ЄС і скорочення підтримки біженців.
Єдиний проукраїнський кандидат - чинний мер Варшави Рафал Тшасковський, проте навіть він пообіцяв скоротити соціальну допомогу українцям, намагаючись зберегти підтримку центристського електорату.
Політолог Марцін Заборовський зазначає: "Перші місяці війни викликали величезне емоційне піднесення у поляків, але зараз воно змінилося роздратуванням та негативом. Політики реагують на зміну суспільних настроїв".
Інформаційна війна та пропаганда
На ситуацію впливає і російська пропаганда. За словами Михайла Марека, експерта з дезінформації, антипольські й антиукраїнські наративи активно поширюються через російськомовні Telegram-канали та перекладаються польською мовою через автоматичні сервіси.
Мета цих кампаній - посіяти розбріт між поляками й українцями. Один із найбільш радикальних епізодів - інцидент з кандидатом від вкрай правої партії Гжегожем Брауном, який зірвав український прапор з мерії на мітингу. Поліція веде розслідування, але настрої у суспільстві продовжують загострюватися.
Світло надії та страх повернення
Світлана зізнається: "Мені страшно за дочку. Я не хочу, щоб їй кричали: "Їдь додому", - але й повертатися нам нікуди". Ситуація у Польщі для багатьох українських біженців стає дедалі тривожнішою.
Польща опинилася перед непростим вибором: між продовженням солідарності та зануренням у націоналістичну риторику. Від того, який шлях обере країна, залежить не лише доля мільйонів біженців, а й майбутнє Польщі.
Як раніше Dialog.UA повідомляв, більшість українців, які знайшли притулок у Чехії, не мають наміру повертатися на батьківщину та замислюються про життя в інших країнах.