Стала відома мета візиту Сі до Франції та Угорщини: Bloomberg озвучив деталі

Глава Китаю Сі Цзіньпін прямує до ЄС уперше за п'ять років із чітким посланням.

З 5 травня Сі починає свою п'ятиденну поїздку до країн ЄС. Він планує відвідати Францію, Сербію й Угорщину. Саме ці країни хочуть налагодити тіснішу співпрацю з Пекіном, навіть попри розслідування США щодо порушення санкцій з боку Заходу.

Насамперед Сі поїде до Парижа, де проведе два дні, інформує ресурс Bloomberg.

Макрон намагатиметься вмовити Сі змусити Путіна припинити війну та сісти за стіл переговорів. Також президент Франції хоче залучити китайські інвестиції в автомобільний сектор із виробництва електрокарів.

Відомо, що вечеря відбудеться в Єлисейському палаці, а головним напоєм буде коньяк, щодо якого у Китаї проводять антидемпінгове розслідування. Потім Сі та Макрон вирушать в одне з селищ у Піренейських горах, де колись жила бабуся Макрона.

Також Сі зустрінеться і з президентом ЄК Урсулою фон дер Ляєн. У Китаї впевнені, що позиція Макрона допоможе підштовхнути лідерів ЄС до проведення більш прагматичної політики щодо Пекіну.

Директор Центру китайських досліджень Ризького університету Берзіна-Черенкова заявила, що Сі відвідує тільки ті країни ЄС, які намагаються позбутися опіки з боку США.

Орбан постійно говорив про те, що час звернути свої погляди не тільки на США, а й на Китай. Угорщина є єдиною країною, яка не хотіла голосувати за черговий пакет санкцій, оскільки у ньому були компанії з КНР. Експерти кажуть, що Сі хоче розраховувати на Угорщину як "стратегічний актив" у переговорах з ЄС.

Під час своїх відвідин Будапешту Сі й Орбан оголосять про відкриття нового автомобільного заводу Great Wall Motor Ltd. Буде створено близько 9 тисяч нових робочих місць.

Також Угорщина планує за рахунок кредитів з Китаю побудувати і нову залізницю.

Професор Пекінського університету Цуй Хунцзянь заявив, що своїм візитом Сі хоче дати чіткіший сигнал європейській громадськості, що нібито Пекін є надійним партнером.

Нагадаємо, китайські та російські банки перейшли на підпільні платежі через санкції з боку Заходу.