Бий, біжи, замри: комбриг "Ахіллес" про те, як Європа реагує на російську загрозу
Ризики російської агресії проти Європи сьогодні великі як ніколи, але в регіоні немає єдності з приводу того, як цьому протистояти.
Після так званих "думських виборів" гібридна війна Росії проти європейських країн може перейти на новий рівень.
Про це у своєму блозі пише командир 429-ї бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко.
Річ у тім, що результати голосування, за задумом кремля, є демонстрацією "суспільної" підтримки курсу на військову ескалацію в усіх формах. Представники європейських спецслужб розглядають різні сценарії подальшої поведінки агресора.
Зокрема, голова Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка в інтерв’ю британському виданню The Guardian не виключає, що росія може вдатися до "обмеженого" вторгнення до країн НАТО протягом найближчих місяців. З одного боку, поки що ознак неминучого нападу немає. З іншого – щоб ці "ознаки" з’явилися, багато часу й не потрібно.
Представники як Чехії, так і країн Балтії дуже серйозно ставляться до можливих загроз. Але Європа далеко не одностайна. Принципово іншу позицію займає політичне керівництво Словаччини.
Минулого тижня прем’єр-міністр цієї країни Роберт Фіцо заявив, що не хоче, щоб Словаччина була втягнута у військовий конфлікт через застосування 5-ї статті НАТО та участь у захисті союзників у разі нападу.
"Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5 статтю", – заявив він, чим викликав обурення в низці європейських столиць.
Подібні заяви повністю відповідають очікуванням путіна, який ще минулого року ставив перед своїми "дипломатами" та спецслужбістами задачу: дестабілізувати Європу та послабити НАТО зсередини. Важко навіть уявити, які астрономічні суми кремль вкладає в реалізацію цих планів.
Проте, заради справедливості, варто визнати, що позицію Роберта Фіцо не поділяють не тільки очільники інших держав, а й значна частина суспільства всередині Словаччини, яка понад 20 років перебувала під радянською, а фактично – російською окупацією.
Складається враження, що європейські держави перед обличчям спільної загрози реагують за принципом "бий, біжи, замри": хтось готується чинити опір, хтось намагається капітулювати ще до початку реального зіткнення, а хтось займає вичікувальну позицію. Ці процеси, до речі, відбуваються не лише на рівні держав, а й усередині суспільств.
На жаль, на європейському континенті спостерігається сплеск проросійських рухів. З одного боку, це наслідок «інвестицій кремля», втім, у деяких випадках це явище можна інтерпретувати як прояв реакції "біжи". Цілком можливо, що певні категорії європейських обивателів щиро вважають, що з агресором можна домовитися.
Насправді – не можна. Наш ворог розуміє лише мову сили. Більшість європейських політиків це усвідомлюють. Рівень мілітаризації західних країн зростає щодня: тестуються нові технології, розробляються нові стратегії та концепції оборони, в яких Україні відводиться важливе місце. Сьогодні ми – основний щит Європи.
Українці вправі розраховувати не просто на "стабільну" підтримку міжнародних партнерів, а на максимальне її збільшення. Разом ми зломимо хребет російським варварам і захистимо європейську цивілізацію. Сьогодні час не "бігти" і не "завмирати", а об’єднувати зусилля і продовжувати бити ворога. Історичний процес на нашому боці, добро і правда – на нашому боці. Слава Україні!
Раніше Dialog.UA повідомляв, що Росія дуже скоро вторгнеться на територію країни НАТО - Каспаров назвав терміни.
Також повідомлялося, що ФСБ запровадила комендантську годину на кордоні з країною НАТО.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.
