Як інвестувати, коли все нестабільно. Підхід Наїди Хотинської

Підхід Хотинської копіюють інші українські фінансові блогери. Вона була однією з перших, хто почав говорити про інвестиції для звичайних людей – не для тих, у кого є зайві сто тисяч.

Курс стрибає, тривоги стали частиною розкладу, ціни обганяють зарплати. Розмови про пенсію в таких умовах здаються відірваними від реальності. Але фінансова радниця та засновниця освітнього проєкту Pro Invest Academy Наїда Хотинська, яка вчить українців інвестувати попри все, вважає інакше – і має аргументи. За нею – тисячі студентів і кілька років спостережень за тим, як українці поводяться з грошима під тиском.

«Умови в Україні ніколи не були стабільними і найближчим часом не будуть. Якщо ми не навчимось діяти в умовах невизначеності – так все життя і прочекаємо. А час іде. Можна просто залишитись ні з чим», – каже вона. Гроші знецінюються щодня, а «ідеальний момент» не настане ніколи – і чим раніше це визнати, тим швидше можна почати діяти.

Наїда – магістр з міжнародних економічних відносин. У США вона досліджувала, чому одні програми допомоги працюють, а інші – ні, і як люди без фінансової подушки приймають рішення про гроші. Цей досвід вплинув на те, як вона будує свої курси. Від теорії перейшла до практики: заснувала Pro Invest Academy, де навчає інвестуванню на фондових ринках. Через її програми пройшли тисячі студентів – люди, які ніколи не мали справи з біржею, і досвідчені підприємці, яким було тісно в депозитах і нерухомості.

Спочатку борги, потім накопичення

Одне з найчастіших питань, які експертка чує від студентів: чи може людина з боргами взагалі думати про інвестиції? Вона каже прямо: якщо велике боргове навантаження через споживчі кредити – спочатку закрийте їх. Побудуйте систему погашення, визначте пріоритети. Снігова куля, лавина – неважливо який метод, головне – системність. Типова помилка – намагатися закрити всі борги одночасно. Так швидше вигораєш, ніж бачиш прогрес. Один борг за одним працює краще. Щойно борги зникнуть, гроші, які раніше йшли на платежі, можна направити на накопичення та інвестиції.

Для тих, у кого дохід нерегулярний, Наїда пропонує інший підхід. «Визначте не фіксовану суму, а фіксований відсоток – наприклад, 10-20% від будь-якого доходу. Автоматизуйте переказ на окремий рахунок одразу після надходження грошей. Так можна створювати капітал при будь-якому рівні доходів», – пояснює вона. П'ятнадцять відсотків відкладаєш – вісімдесят п'ять залишається на життя. Ця модель працює і для фрілансера з непередбачуваними проєктами, і для власника кав'ярні з сезонними коливаннями виручки. Суми різні, логіка та сама.

Коли починати

Поріг для старту індивідуальний, але базові критерії є. Мають бути закриті потреби першого рівня: їжа, житло, одяг, освіта. Плюс створена мінімальна резервна подушка хоча б на два-три місяці звичних витрат. Тоді можна починати. Без цього фундаменту кожне падіння ринку змушує нервово перевіряти рахунок і думати, чи не зняти гроші.

«Якщо базові потреби не закриті, людина робитиме надзусилля, відриваючи від себе. Це накопичення на виснаження – так довго не протягнеш. Створення капіталу – це довгострокова історія. Щоб інвестувати системно і довго, має бути комфортно на базовому рівні», – пояснює фінансова радниця. Без подушки безпеки перша ж криза змушує знімати гроші – часто в найгірший момент, коли ринок на дні. Замість прибутку – зафіксований збиток.

Чому «відкладайте на старість» не працює

За роки роботи зі студентами Хотинська бачить одні й ті самі помилки. Перша: люди або живуть за принципом «один раз живемо», або чекають ідеального моменту. Він не настає. Друга причина – незнання альтернатив. Справа не в лінощах. Просто ніхто не вчив – ані в школі, ані в університеті. Звідки людині знати про індексні фонди, якщо їй розповідали тільки про депозити?

Наїда каже: більшість українців досі не знайомі з фондовим ринком. Куди вони схильні інвестувати? У нерухомість – але зараз це ризиковано через війну. Квартира в Харкові, яка коштувала 50 тисяч доларів у 2021-му, сьогодні продається за 25 – якщо взагалі продається. Або в депозити. Але тут свої нюанси: валютні депозити в Україні ледве дотягують до двох відсотків річних. Гривневі – начебто шістнадцять відсотків, але після інфляції на рівні одинадцяти відсотків і девальвації реальна дохідність падає десь до п'яти. Плюс податки. В результаті людина не примножує гроші, а в кращому випадку зберігає їхню вартість.

На Invest Fest – одній з головних інвестиційних конференцій в Україні – вона виступала з доповіддю про історію криз на фондовому ринку. Її позиція: кризи – час купувати дешевше, але для цього треба розуміти механіку і мати план заздалегідь. У березні 2020-го індекс S&P впав на 34%. Хто тоді продав – зафіксував збиток. Хто купив – через рік мав плюс 70%.

Що дає відчуття безпеки

«Системні дії в накопиченні дають результат, а результат – відчуття безпеки, – каже Наїда. – Відчувати себе захищеним хоча б фінансово – важливо в такі часи». Коли ракети летять, а новини лякають щодня, здається, що від тебе нічого не залежить. Фінансова подушка цього не змінює – але дає відчуття, що хоч щось у твоїх руках.

Хотинська розширює саме поняття інвестицій. Освіта, нові навички, мови – усе це посилює людину довгостроково. Бухгалтер, який вивчив англійську і розібрався в міжнародних стандартах, після 24 лютого знайшов віддалену роботу за тиждень. Його колега, яка десять років працювала на одній ділянці, досі шукає.

Окремо експертка виділяє розвиток професійного нетворку: участь у спільнотах, менторство, допомога колегам. Знайома Наїди роками безкоштовно консультувала колег з податкових питань. Коли в неї згорів бізнес, троє з них запропонували їй роботу протягом тижня.

На Invest Meetup фінансова радниця говорила про вибір компаній, які не збанкрутують. Вибір активів, за її словами, – це аналіз і дисципліна. Купувати акції, бо «в телеграмі написали» – так само розумно, як ставити на спорт за порадою таксиста. Працює аналіз звітності, а не чутки.

Від виживання до планування

Що допомагає перейти від режиму виживання до планування? «Усвідомлення, що майбутнє залежить від тебе, а не від зовнішніх обставин. Тоді людина починає рухатись, а не чекати», – каже вона. Поки чекаєш, що держава підніме пенсії, роботодавець сам підвищить зарплату, а батьки залишать квартиру – час іде, а капітал не росте.

Є речі, які неможливо контролювати, визнає вона. Курс долара ти не контролюєш. Рішення НБУ – тим більше. Але ти контролюєш, скільки відкладаєш і куди вкладаєш. Коли є план на випадок девальвації, падіння ринку чи втрати роботи – новини читаються інакше.

Те, що вона робить, помітили. У 2023 році Наїда отримала звання «Гордість професії» від «Ліги Кращих», у 2025-му – «Інвестиційний ментор року» від Fin Blogger Award та «Підприємець року» від Ukrainian Business Award.

Конкретна стратегія

Що робити середньостатистичному українцю?

«Наша пенсійна система неефективна, тому в цьому питанні ми маємо покладатись на себе. Не варто чекати, що сьогоднішні сорокарічні і молодше матимуть якусь державну пенсію», – каже Наїда. Солідарна пенсія тримається на тому, що працюючі платять за пенсіонерів. В Україні працюючих стає менше, пенсіонерів – більше. Математика не на боці тих, кому сьогодні сорок.

Її рекомендація: відкрити брокерський рахунок, інвестувати в індексні фонди та високорейтингові облігації. Регулярні щомісячні внески з часом сформують портфель, здатний генерувати пасивний дохід. Почати можна фактично зі ста доларів – кожна людина індивідуально визначає комфортну для себе суму. Сто доларів щомісяця здаються дрібницею. Але за двадцять років, в індексному фонді, з дохідністю 11% річних – це понад 85 тисяч доларів. І це мінімальні заощадження.

Підхід Хотинської копіюють інші українські фінансові блогери. Вона була однією з перших, хто почав говорити про інвестиції для звичайних людей – не для тих, у кого є зайві сто тисяч.

Нестабільність нікуди не дінеться. Залишається вирішити – чекати чи починати. 

Анастасiя Югова спеціально для Діалог.UA