​Третій зайвий: візит Трампа до Пекіна поставив Росію в геополітичний цугцванг

Візит Дональда Трампа до Пекіна з усією відвертістю оголив крихкість російського "розвороту на Схід".

Нинішній візит Дональда Трампа до Пекіна, подібно до історичного державного візиту 2017 року, оголює крихкість і недосконалість російського “розвороту на Схід”.

Про це пише політичний оглядач Сіто Сократа, передає Dialog.UA.

Непорушний союз Москви і Пекіна блякне на тлі реальності великих угод між США і КНР, які демонструють, що Росія в цій системі координат залишається не рівноправним гравцем, а лише тактичною фігурою, інтересами якої Пекін готовий знехтувати заради стабілізації відносин з Вашингтоном.

Одним із найболючіших наслідків зближення Трампа з Сі Цзіньпіном для Росії стає пряма економічна конкуренція. У рамках курсу Трампа на скорочення торговельного дефіциту США Китай традиційно погоджується на масштабні закупівлі американських енергоносіїв та сільгосппродукції.

Укладання багатомільярдних контрактів на постачання американського зрідженого природного газу (ЗПГ) завдає прямого удару по інтересам "Газпрому" і "Новатека". Для Пекіна американський газ – непоганий спосіб диверсифікації енергопостачань та вагомий важіль тиску на Москву у переговорах щодо ціни на газ із “Сили Сибіру-2”. Кожен кубометр американського палива в китайських терміналах знижує переговорну силу Росії, перетворюючи її з "енергетичної наддержави" на постачальника, змушеного продавати ресурси в умовах політичного дискомфорту, а тому з додатковим дисконтом.

Стратегія Трампа з вибудовування прямих угод з Китаєм відроджує концепцію "Великої двійки" (G2), де глобальні питання вирішуються у Вашингтоні та Пекіні, а для Москви, одержимої ідеєю "багатополярного світу", це означає дипломатичну посадку на мілину.

Коли Трамп та Сі обговорюють архітектуру безпеки в АТР, ситуацію навколо Ірану чи ядерну програму КНДР, роль Росії зводиться до мінімуму. Пекін ясно дає зрозуміти: його відносини з американським ринком, обсягом у сотні мільярдів доларів, незрівнянно важливіші, ніж "безмежна дружба" із санкційною економікою РФ. Через війну Москва перебуває у становищі “третього зайвого”, чиї інтереси ігноруються під час укладання глобальних угод щодо поділу сфер впливу.

Візит Трампа до Піднебесної наголошує на технологічній залежності Росії. Якщо США та Китай можуть домовлятися про стандарти в галузі ШІ або торгівлю мікрочіпами, як свідчать нещодавні угоди щодо Nvidia, то Росія залишається лише постачальником сировини для китайської індустрії.

Зближення Вашингтона та Пекіна на ґрунті “прагматичного торгу” позбавляє Росію статусу унікального партнера Китаю. Замість союзу проти Заходу Росія набуває статусу ресурсного придатка, чия лояльність сприймається Пекіном як щось, що само собою зрозуміле і не вимагає високої плати.

Для Кремля вояж Трампа до Китаю – неприємний холодний душ. Він доводить, що, по-перше, Китай не є союзником Росії. КНР насправді - прагматичний гегемон, готовий торгувати інтересами Росії задля доступу до американських технологій та ринків.

По-друге, Москва втрачає монополію на сировинний експорт. США успішно витісняють РФ на китайському ринку енергосировини, використовуючи політичні інструменти Трампа.

По-третє, геополітична ізоляція РФ і надалі зростає. Поки Москва спалює ресурси у конфліктах, Вашингтон та Пекін перекроюють світ, залишаючи Росії роль стороннього спостерігача на узбіччі історії.

Таким чином, ймовірна "хімія" між Трампом і Сі Цзіньпіном - зовсім не дипломатичне шоу, а системний виклик, який остаточно закріплює за Росією статус "молодшого партнера", чия доля вирішується без її участі.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що Сі Цзіньпін на зустрічі з Трампом показав Путіну, де його місце.

Також повідомлялося, що у США передали Сі Цзіньпіну загрозливе послання на тлі візиту Трампа до Китаю.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.