Путін хоче Ялту 2.0, еліти хочуть Ніцу – Гудков про те, чому війна скоро не закінчиться

Диктатор РФ Володимир Путін не планує припиняти війну проти України, упевнений Дмитро Гудков.

Більше тижня читаю про новий "мирний план" і нові "переговори". Декілька разів збирався щось написати сам і кілька разів відкладав. Аж надто велика накопичилася втома від мільйона експертних прогнозів вилами по воді, та надто не хочеться самому вливатися туди ж. Перебираючи у голові те небагате, що здається більш-менш явним і безперечним, у сухому залишку маємо таке. Перше. Війна все ще не створює для Путіна умов, за яких йому довелося згортати лавочку.

Про це у своєму блозі пише російський опозиціонер, політемігрант Дмитро Гудков.

Протестів немає та не передбачається. Економіка дедалі більше хитка, але колоситься – жодних порожніх полиць і перекриттів доріг голодуючими шахтарями немає та не передбачається. При цьому, на думку економістів (читайте нову доповідь CASE), застій в економіці не вдасться запобігти навіть якщо війну, навпаки, зупинять.

Друге. Єдина реальна "ціна" війни для Путіна - глухе невдоволення еліт, яким не посміхається замість Ніцци та Майамі до кінця життя витрачати гроші виключно у Дубаї чи китайському Хайнані, навіть якщо цих грошей буде ще більше. Та й усередині всі можливості зростання, розвитку та заробітку за такої економічної парадигми вже вичерпані. Попереду повний застій.

Третє. Не відчувати цього глухого невдоволення Путін не може, проте може поки що з ним не зважати, тим більше що сформувався і помітний клас бенефіціарів війни, насамперед "розширені" силовики з новими повноваженнями та підгодовані на оборонному замовлення "нові бізнесмени".

П'яте. Ці глухо незадоволені еліти, чия думка про те, що відбувається, все менш затребувана нагорі, скажімо так, умовні Дерипаска та Ко, намагаються комунікувати з такими ж бізнесменами біля влади з іншого боку переговорного процесу. Не через дипломатів, які вже багато років повторюють той самий набір чергових фраз, а через гнучкіші канали на кшталт Кирила Дмитрієва. Невипадкове шебуршання там іде настільки активніше, ніж традиційними каналами.

Шосте. Ось і виходить, що й у Вашингтоні, й у Москві є як активні прихильники як згортання, так і продовження "движухи". І кожна фракція має найширші можливості для провокацій і саботування зусиль протилежного табору.

А ще збоку постійно європейці, які мають свої інтереси. А Зеленський, з його впертою непрогинальністю додає системі ту саму змінну, яка заважає рівнянню бути вирішеним. На виході отримуємо нескінченний тягништовхай - той самий лебідь, рак і щука, що тільки пишуть колективний лист у Простоквашино.

Сьоме. І нарешті Путін уже відкрито каже, що його не цікавить діалог із Зеленським. Його цікавить розмова з Трампом і цікавить у форматі Ялти 2.0. І це, схоже, єдина формула, з якою він готовий працювати, тож, навіть якщо завтра хтось щось підпише, війна не закінчиться "результатом", бо жодного результату у цих умовах не може бути. Вона може лише на якийсь час припинитися, підтихнути, змінити ритм, зробити паузу, а потім знову прискоритися. І так стільки разів, скільки потрібно, або вона повільно видихатиметься, як стара парова машина, у якої вугілля закінчується, але котел ще теплий. На фронті нічого не змінюється, а суспільство та економіка помалу поринають у глибокий анабіоз. Так, власне, і сталося з Першою світовою - війною, яка закінчилася не від чийєїсь поразки на полі бою, а від загального виснаження.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що провокація Путіна із псевдомирним планом провалилася, Ейдман розповів, чого хотів диктатор.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.

Автор: Сеть