“З чоловіками-айтівцями краще не сперечатися. Їм треба відповідати результатом”, – IT-аналітикиня Вікторія Трофимчук
В індустрії, де цифри й алгоритми часто звучать гучніше за людські голоси, а територія чомусь і досі вважається суто патріархальною, шлях жінки до кар’єрного зростання перетворюється на випробування на міцність.
Наша співрозмовниця – Вікторія Трофимчук, магістерка комп’ютерних наук з відзнакою. Вона закінчила один з найстаріших технічних вишів України – Національний транспортний університет, заснований у 1944 році в Києві.
Після навчання на факультеті транспортних та інформаційних технологій відразу влаштувалася за спеціальністю “Інформаційні управляючі системи і технології” у регіональну компанію на посаду програмістки-аналітикині. З цього й почалася її непроста професійна історія.
Упродовж 10 років Вікторія Трофимчук упевнено рухалася вперед, етап за етапом долаючи труднощі: за два роки зі звичайної співробітниці стала керівницею аналітико-технічного відділу, згодом майже 5 років поєднувала роботу з науковою діяльністю – викладала, активно проводила дослідження, брала участь у міжнародних конференціях, писала наукові статті.
Згодом долучилася до масштабних проєктів, де займалася архітектурою рішень, аналітичними дашбордами, автоматизацією обробки даних, оптимізацією високонавантажених платформ, впровадженням Business Intelligence та багатомовних систем.
Сьогодні Вікторія Трофимчук – бізнес-аналітикиня у глобальній IT-корпорації. Її кар’єрні сходи не були встелені червоною доріжкою, але успіх і міжнародне визнання, які ця молода приємна жінка має зараз, цілком і повністю заслужені. Саме тому ми захотіли поставити їй головне запитання: як жінці побудувати успішну кар’єру в секторі, що вважається суто чоловічим?
– Вікторіє, коли ви зрозуміли, що IT – це ваш світ?
– Ще в школі мені подобалася логіка й аналітика, тож вибір спеціальності був свідомим. Саме під час навчання я побачила, як технічні рішення можуть змінювати реальність — не тільки “рахувати”, а й допомагати людям, бізнесу, суспільству. Це мене захопило. Згодом я зрозуміла, що хочу бути тією, хто не просто розуміє системи, а створює ті, які працюють ефективно й мають значення.
– Було нелегко?
– Перші роки завжди є випробуванням у будь-якій професії. У моєму випадку зелена випускниця вишу потрапила у світ, де керують чоловіки. Упевнена, вони всі сприймали мене саме так (сміється). Звичайно, були дні, коли здавалося, що доводиться йти проти течії, працювати удвічі старанніше, аби довести: я тут не випадково.
Я бралася за складні завдання, не боялася ризикувати й швидко навчалася нового. Кожен завершений проєкт сприймала як перемогу над шаблонами й сумнівами. Усе це й стало моїм фундаментом зрештою.
– Поряд з науковою роботою ви не залишали практику.
– У нашій професії немає поняття “зайшла-вийшла”. Усе так чи інакше зосереджене на технологіях. У науці я знайшла спосіб надихатися й надихати інших. Коли бачила, як студенти вперше розуміють, що таке база даних або як влаштований аналіз вимог до ПЗ, це нагадувало мені саму себе на початку шляху.
Ми разом зі студентами брали участь у міжнародних конференціях, я писала наукові статті, робила дослідження, стала співавторкою методичних рекомендацій з кібербезпеки та захисту інформації. Для мене все це не просто “навчальні матеріали”. Я дивлюся на це як на можливість залишити власний слід у майбутньому.
– Який свій проєкт вважаєте найяскравішим?
– Вони всі безумовно цікаві, але, мабуть, тут назву BI-систему на платформі з мільйонами користувачів та 26 мовами інтерфейсу. Спершу це здавалося непосильним завданням, наче намагаєшся керувати оркестром, де грає сотня різних інструментів. Але коли ми все синхронізували й побачили на показниках зростання конверсії 15-20%, я зрозуміла: мій голос як фахівчині звучить гучно й на глобальному рівні.
– Жінки в IT часто стикаються зі скепсисом. Вам доводилося відчувати це на собі?
– Я часто чула щось на кшталт: “Жінка – архітекторка рішень? Ні, неможливо!” Але вирішила не сперечатися, а відповідати результатами. З чоловіками-айтівцями взагалі краще не сперечатися (сміється). От коли твоя оптимізація скорочує помилки на 31% або твої рекомендації дають змогу банкінгу знизити витрати на 17%, будь-який скепсис дуже швидко розчиняється. І знаєте, це навіть приємно: доводити не словами, а цифрами, які неможливо заперечити.
– Ви були спікеркою на міжнародних конференціях. Які теми вам найближчі?
– Штучний інтелект, автоматизація процесів, персоналізація навчання. Я взагалі люблю говорити про майбутнє й брати безпосередню участь у його формуванні.
– І наостанок: що скажете дівчатам, які лише починають шлях в IT?
– Нічого не бійтеся. Так, доведеться працювати до зносу, постійно доводити профпридатність. Часом буде здаватися, що всі довкола проти. Але саме такі випробування й зроблять вас сильнішими.
IT – це не чоловіча територія. Це простір ідей, де перемагають ті, хто вміє мислити, створювати й вірити в себе. І якщо ви відчуваєте, що це ваш шлях, ідіть ним сміливо. Й пам’ятайте: успіх це не відсутність поразок, а вміння перетворювати їх на можливості.
Анастасія Югова спеціально для Діалог.UA
