У пошуках урану: Макрон прилетів з офіційним візитом до Казахстану

Франція планує брати участь у будівництві атомної електростанції у Казахстані та зацікавлена в альтернативних джерелах палива для своїх АЕС замість РФ і Нігеру.

У середу президент Франції Еммануель Макрон прилетів до Казахстану, де проведе переговори з його лідером Касимом-Жомартом Токаєвим.

Про це повідомляє агентство Anadolu.

Париж насамперед зацікавлений у співпраці з Астаною в енергетичній сфері, зокрема у постачанні урану для виробництва палива для своїх атомних електростанцій. Також Франція планує взяти участь у будівництві АЕС у Казахстані.

Казахстан є найбільшим постачальником урану у світі: на його частку припадає 43 відсотки всього видобутку цієї корисної копалини. Після військового перевороту у Нігері, який експортував близько 15 відсотків урану, споживаного Францією, вона зіткнулася з проблемою можливого дефіциту цієї сировини. Також Париж може відмовитися і від російського урану через непередбачуваність російського диктатора Путіна. ЄС все ж може накласти санкції на ядерний сектор ЄС, пише Politiko.

Французькі АЕС виробляють близько 80 відсотків електроенергії у країні та забезпечують енергобезпеку всього Євросоюзу, тому Макрон має намір домовитися з Токаєвим про постачання стратегічної сировини.

Також візит Макрона до Астани свідчить про спроби Євросоюзу показати себе як серйозного геополітичного гравця, позначивши свої економічні інтереси у Центральній Азії, де дедалі більшого впливу набуває Китай. Крім того, цей візит може бути спрямований на послаблення економічних зв'язків трикутника Китай - Казахстан - Росія, тісний союз яких суперечить інтересам ЄС і США.

Після Казахстану президент Франції попрямує до Узбекистану, де проведе переговори з його лідером Шавкатом Мірзієвим. Вони будуть присвячені торговельно-економічному співробітництву, зокрема, постачанню нафти в Євросоюз.

Нагадаємо, у Люксембурзі відбулася важлива зустріч міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу з колегами з Центральної Азії: Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, Киргизстану та Таджикистану. На цьому заході глави дипвідомств домовилися про готовність посилити санкції проти Російської Федерації, а також посилити спільну боротьбу проти обходу обмежувальних заходів.