Аналізи при депресії: що варто перевірити?

Депресивний стан рідко виникає «на порожньому місці». За постійною втомою, втратою інтересу до життя, емоційною спустошеністю часто приховані і зміни в гормональному балансі, рівні заліза, вітамінів чи обміні глюкози.

• Вступ
• Які гормони впливають на наш настрій?
• Гормони щитоподібної залози
• Тестостерон
• Феритин і залізо
• Кортизол
• Глюкоза та інсулін
• Висновок

Вступ

Депресивний стан рідко виникає «на порожньому місці». За постійною втомою, втратою інтересу до життя, емоційною спустошеністю часто приховані і зміни в гормональному балансі, рівні заліза, вітамінів чи обміні глюкози.

Комплексні аналізи в ДІЛА дають можливість вчасно виявити порушення, які впливають на настрій, сон і здатність справлятися зі стресом. Особливу увагу при цьому варто звернути на тестостерон загальний, адже його рівень безпосередньо пов’язаний з енергією, мотивацією та емоційною стабільністю.

Які гормони впливають на наш настрій?

Наш емоційний стан – це результат складної взаємодії мозку, гормонів та нейромедіаторів. Гормони – своєрідні хімічні «месенджери» тіла, які не лише регулюють фізіологічні процеси, але й впливають на настрій, мотивацію, реакцію на стрес і, зрештою, загальний психоемоційний стан. До основних регуляторів, які впливають на наш настрій, належать:

1. Серотонін (нейромедіатор), що відповідає за емоційну стабільність та відчуття спокою. Хоча він діє в мозку, близько 95% серотоніну синтезується в кишечнику. Саме тому вісь «кишечник-мозок» є критичною: стан мікробіому визначає доступність триптофану – амінокислоти, з якої будується серотонін. Хронічне запалення в кишечнику або дисбіоз можуть буквально «вимикати» синтез цього нейромедіатора.
2. Дофамін (нейромедіатор) – головний драйвер системи винагороди, мотивації та концентрації уваги. Він не просто дає задоволення, а змушує нас діяти для його отримання. Дефіцит дофаміну часто проявляється як ангедонія (втрата здатності папіти) та апатія
3. Вітаміни групи В та магній (кофактори), без яких біохімічні реакції синтезу нейромедіаторів неможливі. Вітаміни B6, B9 (фолати) та В12 беруть участь у циклі метилювання, що напряму впливає на вироблення серотоніну та дофаміну. Магній виступає природним антистресовим барʼєром: він регулює роботу NMDA-рецепторів, захищаючи нервові клітини від перезбудження та допомагаючи підтримувати спокійний фон настрою.
4. Ендорфіни (нейропептиди) – природні «анальгетики» організму. Вони не лише зменшують фізичний біль, а й створюють відчуття ейфорії після навантажень, працюючи як внутрішня система компенсації стресу.
5. Кортизол (гормон) – основний маркер стресової адаптації. У нормі він допомагає нам прокидатися і бути активними, але його хронічно високий рівень «спалює» запаси нейромедіаторів, призводячи до емоційного вигорання та тривожних розладів.
6. Окситоцин (гормон/нейропептид), який регулює соціальну довіру та відчуття безпеки. Він виступає природним антагоністом кортизолу: чим вищий рівень окситоцину (через соціальну підтримку, обійми, приємне спілкування), тим швидше знижується рівень стресу.
7. Взаємодія з щитоподібною залозою. Тиреоїдні гормони (особливо Т3) модулюють чутливість серотонінових рецепторів. При гіпотиреозі мозок стає «глухим» до серотоніну, що часто стає причиною депресивних станів, які не лікуються звичайними антидепресантами без корекції гормонального фону.

Серотонін, дофамін та норадреналін часто обʼєднують у групу основних нейромедіаторів, що формують наш психоемоційний фон, проте їхні функції кардинально різняться:

Серотонін – відповідає за емоційний комфорт та стабільність. Дофамін – забезпечує мотивацію та систему винагороди. Норадреналін (медіатор пильності) – це «молекула виклику». Він відповідає за швидкість реакції, концентрацію уваги та когнітивну мобілізацію в умовах стресу.

Хоча він забезпечує бадьорість, його надлишок веде не до щастя, а до тривожності, агресії та панічних атак.

Позитивний настрій та висока працездатність є результатом саме збалансованої взаємодії цих речовин, а не просто високого рівня кожної з них.

Коли баланс порушується, людина може відчувати пригніченість, апатію, тривогу, зниження мотивації та життєвого тонусу.

Гормони щитоподібної залози

Гормони щитоподібної залози (Т3 та Т4) є критичними регуляторами нейронального метаболізму та енергетичного обміну в центральній нервовій системі. Вони безпосередньо впливають на пластичність мозку та чутливість рецепторів до нейротрансмітерів. Наукові дані показують, що гормональний дисбаланс щитоподібної залози впливає на серотонінову систему мозку, що безпосередньо впливає на емоційний стан і може сприяти розвитку депресивних симптомів.

Гормони щитоподібної залози регулюють обмін речовин, роботу нервової системи та енергетичний баланс організму. Тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3) впливають на швидкість обробки інформації мозком, концентрацію уваги, емоційну стабільність і загальний психоемоційний фон. При гіпотиреозі знижується швидкість синтезу серотоніну та чутливість (афінність) 5-HT рецепторів. Це призводить до виникнення симптомів, ідентичних клінічній депресії: апатії, когнітивної загальмованості та пригніченого настрою.

При зниженій функції щитоподібної залози (гіпотиреоз) людина може відчувати постійну втому, пригнічений настрій, апатію, сонливість і зниження мотивації. При гіпертиреозі, навпаки, спостерігається гіперстимуляція нервової системи, що проявляється підвищеною тривожністю, дратівливістю та емоційною лабільністю.

Саме тому при діагностиці розладів настрою обов'язковим є дослідження функції щитоподібної залози (ТТГ, вільний Т4), щоб виключити ендокринну природу психоемоційних порушень.

Тестостерон

Тестостерон впливає не лише на фізичну силу та репродуктивну функцію, а й на психоемоційний стан. Він безпосередньо впливає на формування впевненості, здатність до прийняття рішень та вольові якості. З точки зору енергетики організму, тестостерон регулює загальний тонус та рівень мотивації, посилюючи чутливість дофамінових рецепторів у центрах винагороди мозку. Саме тому його дефіцит часто супроводжується симптомами «синдрому вигорання», хронічною втомою та зниженням концентрації уваги. Зниження рівня тестостерону як у чоловіків, так і у жінок часто асоціюється з апатією, емоційною «порожнечею», втратою інтересу до життя та зниженням лібідо.

Особливо важливо оцінювати тестостерон загальний при тривалих депресивних станах, хронічній втомі та емоційному вигоранні.

Феритин і залізо

Залізо необхідне для транспорту кисню до тканин і повноцінної роботи мозку: мієлінізації нервових волокон, клітинного дихання нейронів (цитохроми) та, що найважливіше для настрою, воно є кофактором ферментів, які синтезують дофамін та серотонін. Феритин відображає запаси заліза в організмі, і його зниження може довго залишатися непоміченим. Навіть при нормальному рівні гемоглобіну низький феритин здатен викликати симптоми, схожі на депресію: хронічну втому, дратівливість, зниження концентрації уваги та емоційну нестабільність. Оскільки залізо бере участь у синтезі нейромедіаторів, його дефіцит безпосередньо впливає на настрій і когнітивні функції.

Кортизол

Кортизол – основний гормон стресу, який допомагає організму адаптуватися до складних умов. У нормі його рівень змінюється протягом доби, підтримуючи енергію зранку та поступове розслаблення ввечері. Проте при хронічному стресі цей ритм порушується.

Тривало підвищений або, навпаки, знижений рівень кортизолу може призводити до емоційного виснаження, тривожності, порушень сну та відчуття постійної втоми. Людина може втрачати здатність відновлюватися навіть після відпочинку.

Глюкоза та інсулін

Мозок надзвичайно чутливий до рівня глюкози в крові, адже саме вона є його основним джерелом енергії. Різкі коливання цукру можуть викликати перепади настрою, дратівливість, слабкість і зниження концентрації.

Порушення чутливості клітин до інсуліну часто супроводжується хронічною втомою, «туманом у голові» та зниженням емоційної стабільності. Дослідження показують, що інсулінорезистентність може підвищувати ризик розвитку депресивних станів, тож перевірка рівня глюкози та інсуліну необхідна не лише для метаболічного здоров’я, а й для профілактики депресії.

Висновок

Депресія – це багатофакторний стан, і в багатьох випадках її причини можуть бути значно глибше, ніж здається на перший погляд. Аналізи при депресії дозволяють виявити гормональні, метаболічні та мікроелементні порушення, які можуть бути основною або додатковою причиною поганого самопочуття.

Своєчасна діагностика, налагодження виявлених змін і вміння «прислухатись» до організму – важлива складова профілактики депресії та збереження як фізичного, так і психічного здоров’я.

Матеріал створено за підтримки медичної лабораторії ДІЛА.

Дисклеймер:
Матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною консультацією, діагностикою або призначенням лікування. Симптоми депресії можуть мати різні причини та потребують індивідуальної оцінки лікаря. Перед здачею аналізів або початком будь-якого лікування обов’язково зверніться до кваліфікованого медичного фахівця.